Aloe niebuhriana ist eine Pflanzenart der Gattung der Aloen in der Unterfamilie der Affodillgewächse (Asphodeloideae). Das Artepitheton niebuhriana ehrt den Botaniker und Forschungsreisenden Carsten Niebuhr.[1]
Aloe niebuhriana wächst stammlos oder kurz stammbildend. Auf felsigen Boden ist sie einfach, auf sandigen Boden jedoch reich sprossend und dichte Gruppen bildend. Die Stämme sind niederliegend. Die 15 bis 25 lanzettlich verschmälerten Laubblätter bilden Rosetten. Die graugrüne, etwas purpurfarben getönte Blattspreite ist bis zu 45 Zentimeter lang und 10 Zentimeter breit. Die dunkelbraunen Zähne am Blattrand sind 1,5 bis 2 Millimeter lang und stehen 12 bis 15 Millimeter voneinander entfernt.
Der Blütenstand ist in der Regel einfach oder besteht gelegentlich aus ein bis zwei Zweigen. Er erreicht eine Länge von 50 bis 100 Zentimeter. Die dichten, konischen Trauben sind 12 bis 30 Zentimeter lang und 5 bis 6 Zentimeter breit. Die deltoid-spitzen Brakteen weisen eine Länge von 8 Millimeter auf und sind 3 bis 4 Millimeter breit. Die meist kurz flaumhaarigen, scharlachroten, grünlich gelb gespitzten Blüten sind nur selten einheitlich grünlich gelb. Sie stehen an 4 bis 6 Millimeter langen Blütenstielen. Die Blüten sind 28 bis 31 Millimeter lang und an ihrer Basis kurz verschmälert. Auf Höhe des Fruchtknotens weisen die Blüten einen Durchmesser von 6 bis 7 Millimeter auf. Darüber sind sie nicht verengt. Ihre Perigonblätter sind auf einer Länge von 19 bis 21 Millimeter nicht miteinander verwachsen. Die Staubblätter und der Griffel ragen 3 bis 4 Millimeter aus der Blüte heraus.
Aloe niebuhriana ist in Saudi-Arabien und Jemen auf felsigen Hügeln und Sandbänken in Höhen von 250 bis 500 Metern verbreitet.
Die Erstbeschreibung durch John Jacob Lavranos wurde 1965 veröffentlicht.[2]
Aloe niebuhriana ist eine Pflanzenart der Gattung der Aloen in der Unterfamilie der Affodillgewächse (Asphodeloideae). Das Artepitheton niebuhriana ehrt den Botaniker und Forschungsreisenden Carsten Niebuhr.
Aloe niebuhriana es una especie de planta suculenta perteneciente a la familia de los aloes. Es endémica de Yemen y Arabia Saudita. [1]
Es una planta suculenta con las hojas agrupadas en rosetas basales. Las hojas son anchas, largas, carnosas y de color verde sin manchas o líneas pero con los márgenes armados con espinos. Las flores son tubulares de color naranja-rosado agrupadas en densas cabezas florales al final de un tallo erecto que surge de la roseta.
Aloe niebuhriana fue descrita por John Jacob Lavranos y publicado en Journal of South African Botany 31: 68, en el año 1965.[2][3]
Ver: Aloe
niebuhriana: epíteto otorgado en honor del botánico y explorador Carsten Niebuhr.[4]
Aloe niebuhriana es una especie de planta suculenta perteneciente a la familia de los aloes. Es endémica de Yemen y Arabia Saudita.
Aloe niebuhriana é uma espécie de liliopsida do gênero Aloe, pertencente à família Asphodelaceae.
Aloe niebuhriana é uma espécie de liliopsida do gênero Aloe, pertencente à família Asphodelaceae.
Ендемік Ємена і Саудівської Аравії.[2]
Видовий епітет «niebuhriana» даний на честь німецького ботаніка і дослідника арабських країн Карстена Нібура.[3]
Це соковита рослина з листям, згрупованими в базальні розетки. Листя широкі, довгі, м'ясисті і зелені, без плям або ліній, але з озброєними колючками полями. Квітки трубчасті оранжево-рожевого кольору, головки яких згруповані щільно на кінці стовбура в розетки.
Рослина була описана Джоном Якобом Лавраносом[es] (англ. John Jacob Lavranos) і опис, опублікований в журналі Journal of South African Botany 31:68 у 1965 році.[4][5]
Цей вид занесений до Червоної книги зникаючих рослин Ємену[6].
Aloe niebuhriana là một loài thực vật có hoa trong họ Măng tây. Loài này được Lavranos mô tả khoa học đầu tiên năm 1965.[1]
Aloe niebuhriana là một loài thực vật có hoa trong họ Măng tây. Loài này được Lavranos mô tả khoa học đầu tiên năm 1965.
Aloe niebuhriana Lavranos, 1965
Áloë niebuhriána (лат.) — один из видов рода Алоэ семейства Асфоделовые (Asphodelaceae), суккулентное растение. Эндемик Йемена и Саудовской Аравии.[3]
Видовой эпитет «niebuhriana» дан в честь немецкого ботаника и исследователя арабских стран Карстена Нибура.[4]
Это сочное растение с листьями, сгруппированными в базальные розетки. Листья широкие, длинные, мясистые и зеленые, без пятен или линий, но с полями, вооруженными шипами. Цветки трубчатые оранжево-розового цвета, головки которых сгруппированы плотно на конце ствола розетки.
Растение было описано южноафриканским ботаником Джоном Якобом Лавраносом (исп.)русск. (англ. John Jacob Lavranos), сведения о растении впервые были опубликованы в журнале Journal of South African Botany[es] 31:68 в 1965 году.[5][6]
Áloë niebuhriána (лат.) — один из видов рода Алоэ семейства Асфоделовые (Asphodelaceae), суккулентное растение. Эндемик Йемена и Саудовской Аравии.