Таксономія роду Mimosa мала складну історію, були періоди розділення й об'єднання, в підсумку вона об'єднує понад 3000 назв, багато з яких були синонімами до інших видів, або були віднесені до інших родів. Частково завдяки цим змінам, назва «Мімоза» застосовується також до ряду інших споріднених видів зі схожими перистими або двічі перистими листками, які нині віднесені до інших родів, найчастіше це Albizia julibrissin (альбіція ленкоранська) і Acacia dealbata (австралійська акація).
Представники цього роду є одними з небагатьох рослин, здатних до швидкого руху; прикладами за межами роду Mimosa є десмодіум та венерина мухоловка. Листя рослини швидко складається від дотику. Деякі мімози піднімають своє листя вдень і пускають його уночі. Експерименти, проведені Jacques d'Ortous de Mairan на мімозах у 1729 році, надали перші докази існування біологічного годинника[3].
Рід Mimosa можна відрізнити від великих споріднених родів Acacia і Albizia (Акація, Альбіція) завдяки тому, що її квіти мають 10 або менше тичинок. З погляду ботаніки те, що здається однією кулястою квіткою, насправді є скупченням багатьох маленьких квіток. Мімоза містить деяку кількість гептанової кислоти.
Є близько 400 видів, включно з:
У Радянському Союзі мімозою називали Акацію сріблясту — жовту квітку, яку дарували на 8 березня.
_in_Hyderabad,_AP_W_IMG_9141.jpg)
