Argiope amoena es una especie de araña araneomorfa género Argiope, familia Araneidae.[1] Fue descrita científicamente por L. Koch en 1878.[1][2][3]
Habita en China, Corea, Taiwán y Japón. Introducido a Hawái.[1]
Argiope amoena es una especie de araña araneomorfa género Argiope, familia Araneidae. Fue descrita científicamente por L. Koch en 1878.
Habita en China, Corea, Taiwán y Japón. Introducido a Hawái.
Argiope amoena adalah spesies laba-laba yang tergolong famili Araneidae. Spesies ini juga merupakan bagian dari genus Argiope dan ordo Araneae. Nama ilmiah dari spesies ini pertama kali diterbitkan pada tahun 1878 oleh L Koch.
Laba-laba ini biasanya banyak ditemui di Cina, Korea, Taiwan, Japang.
Argiope amoena adalah spesies laba-laba yang tergolong famili Araneidae. Spesies ini juga merupakan bagian dari genus Argiope dan ordo Araneae. Nama ilmiah dari spesies ini pertama kali diterbitkan pada tahun 1878 oleh L Koch.
Laba-laba ini biasanya banyak ditemui di Cina, Korea, Taiwan, Japang.
Argiope amoena is een spinnensoort in de taxonomische indeling van de wielwebspinnen (Araneidae).[1]
Het dier behoort tot het geslacht Argiope. De wetenschappelijke naam van de soort werd voor het eerst geldig gepubliceerd in 1878 door Ludwig Carl Christian Koch.
Bronnen, noten en/of referenties
Сильно виражений статевий диморфізм: самиця велика, яскраво забарвлена; самець дрібний, невиразний.
Зовнішньо схожі на A. amoena близькі види A. boesenbergi та A. magnifica. Самиця A. amoena має контрасніші смужки на черевці та відмінну будову епігіни.[1]
При заплідненні самець часто відламує кінцевий членик педіпальпи, залишаючи його в статевому отворі самиці.[1]
Живляться середніми та великими комахами, розмір яких перевищує 2 довжини тіла павука, але не більше відстані між першою та третьою парою ніг, переважно жуками, перетинчастокрилими та напівтвердокрилими. Дрібніші комахи вільно пролітають між нитками павутиння, а більші рвуть їх та звільняються.[2]
Отрута Argiope amoena містить лектини, аглютиніни та фосфоліпазу.[3]
Диплоїдний набір хромосом складає 24, гаплоїдні — 11 та 13 (11 аутосом та 2 статеві хромосоми X1X2). Стать визначається наявністю 2 пар статевих хромосом у самиці та двох неспарених статевих хромосом у самця.[4]
У 2014 році було прочитано геном мітохондрій Argiope amoena.[5]
Східноазійський вид. Зустрічається в Китаї, Японії, Кореї, на Тайвані. Завезений на Гавайські острови, відмічений там з 1960-х років.[6]
Argiope amoena là một loài nhện trong họ Araneidae.[1]
Loài này thuộc chi Argiope. Argiope amoena được Ludwig Carl Christian Koch miêu tả năm 1878.
Argiope amoena là một loài nhện trong họ Araneidae.
Loài này thuộc chi Argiope. Argiope amoena được Ludwig Carl Christian Koch miêu tả năm 1878.
Argiope amoena L. Koch, 1878
Argiope amoena (лат.) — вид аранеоморфных пауков из семейства пауков-кругопрядов.
Сильно выражен половой диморфизм: самка крупная, ярко окрашенная; самец мелкий, невыразительный. Внешне A. amoena похож на близкие виды A. boesenbergi и A. magnifica. У самки A. amoena полоски на брюшке контрастнее, половые органы имеют иное строение[1].
При оплодотворении самец часто отламывает последний членик педипальпы, оставляя его в половом отверстии самки[1].
Питаются средними и крупными насекомыми, размер которых превышает 2 длины тела паука, но не больше расстояния между первой и третьей парой ног, преимущественно жуками, перепончатокрылыми и полужесткокрылыми. Мелкие насекомые свободно пролетают между нитями паутины, а крупные рвут их и вырываются[2].
Яд Argiope amoena содержит лектины, агглютинины и фосфолипазу[3].
Диплоидный набор хромосом составляет 24 гаплоидные - 11 и 13 (11 аутосом и 2 половые хромосомы X1X2). Пол определяется наличием 2 пар половых хромосом у самки и двух неспаренных половых хромосом у самца[4].
В 2014 году был прочитан геном митохондрий Argiope amoena[5].
Вид распространён в Восточной Азии. Встречается в Китае, Японии, Корее, на Тайване. Завезён на Гавайские острова, отмечен там с 1960-х годов[6].
Argiope amoena (лат.) — вид аранеоморфных пауков из семейства пауков-кругопрядов.
Сильно выражен половой диморфизм: самка крупная, ярко окрашенная; самец мелкий, невыразительный. Внешне A. amoena похож на близкие виды A. boesenbergi и A. magnifica. У самки A. amoena полоски на брюшке контрастнее, половые органы имеют иное строение.
При оплодотворении самец часто отламывает последний членик педипальпы, оставляя его в половом отверстии самки.
Питаются средними и крупными насекомыми, размер которых превышает 2 длины тела паука, но не больше расстояния между первой и третьей парой ног, преимущественно жуками, перепончатокрылыми и полужесткокрылыми. Мелкие насекомые свободно пролетают между нитями паутины, а крупные рвут их и вырываются.
Яд Argiope amoena содержит лектины, агглютинины и фосфолипазу.
Диплоидный набор хромосом составляет 24 гаплоидные - 11 и 13 (11 аутосом и 2 половые хромосомы X1X2). Пол определяется наличием 2 пар половых хромосом у самки и двух неспаренных половых хромосом у самца.
В 2014 году был прочитан геном митохондрий Argiope amoena.
Вид распространён в Восточной Азии. Встречается в Китае, Японии, Корее, на Тайване. Завезён на Гавайские острова, отмечен там с 1960-х годов.
悦目金蛛（学名：Argiope amoena）为园蛛科金蛛属的动物。分布于日本、朝鲜、巴布亚新几内亚、台湾岛以及中国大陆的浙江、安徽、江苏、河南、湖北、湖南、福建、广东、海南、广西、四川、贵州、云南、陕西等地，主要栖息于山区和丘陵农田以及果园和灌丛 布网于向阳灌木丛中。该物种的模式产地在日本。[1]
-top_01.png){kind=small}
这是一篇與蜘蛛相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 悦目金蛛（学名：Argiope amoena）为园蛛科金蛛属的动物。分布于日本、朝鲜、巴布亚新几内亚、台湾岛以及中国大陆的浙江、安徽、江苏、河南、湖北、湖南、福建、广东、海南、广西、四川、贵州、云南、陕西等地，主要栖息于山区和丘陵农田以及果园和灌丛 布网于向阳灌木丛中。该物种的模式产地在日本。
.jpg)
Argiope davidi Schenkel, 1963 Coganargiope amoena Kishida, 1936
和名 コガネグモ（黄金蜘蛛）コガネグモ（黄金蜘蛛、学名: Argiope amoena）は、クモ目コガネグモ科に属するクモである。最も広く知られているクモのひとつである。
体長は、メスで20mm弱、クモとしては大型の部類である。初夏に成熟し、メスの腹部には幅広い黄色と黒の横縞模様があるのが特徴である。オスのサイズはメスの1/5程度とはるかに小型であり、体色は茶色一色である。
造網性のクモで、ほぼ円形に近いきれいな円網（えんもう）を作る。クモは常に網の中心におり、頭を下に向けて止まる。この時、前2対と後ろ2対の足をそれぞれそろえて真っすぐに伸ばし、その配置はX字状になる。コガネグモは、この足の配置に合わせるように、網の上に糸の帯でできた白いジグザグの模様をつける。これを、クモの姿を隠すものという意味で「隠れ帯」と呼んだが、実際にその効果があるかどうかは分からない。単純に「白帯」（はくたい）と呼ぶ場合もある。なお、白帯の形は、特に幼虫の場合には円形であったり、縦一直線であったりと、様々である。
餌の昆虫が網にかかると、その振動に反応して接近し噛みつく。さらに、獲物の体を独楽のように回しながら糸の帯を巻き付け、糸で包んでから網の中央に運び、そこで食べる。人為的に餌となりうるもの以外を網にかけたり挑発すると、網を網の平面に対して垂直に振動させて威嚇する。
オスは成熟すると網を張らず、メスのところにやって来る。メスの網の端で枠糸に足をかけ、糸に振動をあたえ、メスの機嫌をうかがい、それから網に入って交接を行う。メスは卵を糸でくるみ、卵嚢にして網の片隅にぶら下げる。卵嚢は細長い八角形くらいの形で、偏平で、2枚の幕に卵塊を挟んだような仕組みになっている。
幼体は秋に孵化し、糸を使って飛んで行くバルーニングを行う。年1化であり、成体は秋までに死亡する。
日本では本州以南、伊豆諸島と沖縄諸島までの南西諸島に知られる。国外では台湾、朝鮮、中国に分布する。
コガネグモは日本の多くの地域においてごく身近に見られる普通種であり、中でも目立つ種であることから、その存在はよく知られている。そのために古くから各地で様々な名前で呼ばれていたようである。特にジョロウグモとは混同されやすく、同じものとして呼ばれることも多かったらしい。両種の違いについては後述する。それ以外に、湯原はサンバソグモ（三番叟のこと？）、ヨコブリグモなどの異名を取り上げ、さらに子ども達が勝手に呼ぶ名としてチンダイグモ(鎮台グモ？）、ヘイタイグモ(兵隊グモ？）を取り上げている[1]。
ただ、実生活において大きな利害はなく、子どもの遊びに使われる程度である。
その一つは、子どもがセミなどを捕まえる場合である。捕虫網のような柄と網の枠だけを用意し、この枠にクモの網を引っかけ、臨時の網として用いて虫を捕る、という方法があり、その場合に本種の網が使われることが多かったという[2]。ただし、現在では簡単な虫取り網が安価に入手できるから、このような方法は廃れている。
もう一つはクモ同士を戦わせる遊び「クモ合戦」（後述）で、本種もよく使われる。
クモは肉食性の小動物であり、2匹を近づければ攻撃を仕掛け合うことがある。そこで、クモを捕まえてきて互いにけしかけ、喧嘩をさせる遊び（昆虫相撲）が各地にある。本種やナガコガネグモ（本種ほど攻撃的でないのでおもしろくないという）のような造網性のクモを使う場合や徘徊性のハエトリグモを使う場合などがあり、各地の伝統的な遊びにもなっている。ただし、子供が野外での遊びをすることが少なくなった現在では、それを見ることはあまりない。海外ではフィリピンで2匹のクモを細い横棒の上で闘わせる遊び（クモ相撲）が子どもたちによって日常的に行われているが、使われているのはコガネグモではなく、ヒメオニグモ属のクモである。
現在、このコガネグモを使用したクモ合戦を地域の伝統行事として盛んにおこない、町おこしに利用しているところもある。鹿児島県姶良市では、この「クモ合戦」を毎年の6月第3日曜日におこなっている。大人も子供も参加し、参加するものはあらかじめコガネグモを採集し、大会まで大事に育てる。強いクモを飼育するには色々な秘伝があり、名人と呼ばれる人もいる。紅白の布を巻いた横枝のついた棒を立て、この横枝にコガネグモ2匹を止まらせ、互いに喧嘩するようにけしかける。行司役は「タッタッタ」というかけ声をかける。この行事は、伝承に由れば、文禄・慶長の役において、薩摩藩の島津義弘が出陣した際、兵士達を励ますために始めたものとされている。高知県四万十市にも同様の行事がある。
コガネグモと同じくらい名の通ったクモにジョロウグモがある。名前としてはむしろジョロウグモの方が有名かもしれない。この両者は共にごく普通のクモであり、両者が混同されることが多い。いずれもかつてはコガネグモ科に所属していた（ジョロウグモは現在ではジョロウグモ科に所属させる）ほどであって、多少似ていなくもなく、また、成虫の腹部に大柄な横縞があることも共通している。しかし、違いを知っていれば混同することはない。
コガネグモ属（学名: Argiope）は、日本に7種ある。地域にもよるが、普通に見られるのは以下のような種である。特に最初の2種は本種と共に見られ、斑紋も似ている。
호랑거미(학명: Argiope amoena)는 거미목 호랑거미과에 속하는 거미이다. 무당거미와 함께 산이나 들에서 흔히 볼 수 있는 대형 거미 중 하나이다.
몸길이는 암컷 20mm 이하로 거미중에는 큰 편이다. 초여름에 성숙하고 암컷의 복부에는 노란색과 검은 색의 가로 줄무늬 모양이 있는 것이 특징이다. 수컷의 크기는 암컷의 1/5 정도로 훨씬 작고 갈색을 띈다.
거미줄을 치는 거미중에서 거의 원형에 가까운 거미줄을 친다. 거미는 항상 거미줄의 가운데에 있으며 지면을 바라보며 매달려 있다. 이 때, 앞과 뒤의 두 쌍의 다리를 곧게 펴서 X자 모양을 이룬다. 호랑거미는 다리의 위치에 맞게 거미줄에 X자 모양의 띠를 만든다. 이 띠의 역할은 자신의 모습을 숨기는 용도로 생각되지만 확실하지는 않다.
거미줄에 있는 호랑거미는 공격적이며, 먹이가 그물에 걸리면 즉시 다가와 물어뜯고 먹이를 실로 감아 거미줄 가운데로 옮겨서 먹는다. 위험을 느끼면 거미줄을 앞뒤로 흔들어 위협한다.
수컷은 성숙하면 암컷이 있는 곳으로 온다. 암컷의 거미줄 끝에 살짝 발을 들여 암컷의 눈치를 살피고 나서 거미줄에 들어가 짝짓기를 한다. 암컷은 알을 실로 감싸서 알집을 만들고 거미줄 한 쪽에 매달아 놓는다.
유체는 가을에 부화하고 실을 사용하여 날아간다. 1년살이이며 성충은 가을까지 살다가 죽는다.
한국, 중국, 일본, 대만 등지에서 흔히 볼 수 있다.
