Wallabi bihan ar c'hoadoù (Dorcopsulus vanheurni) a zo ur bronneg godellek hag a vev e Ginea-Nevez.
El ualabi boscà petit (Dorcopsulus vanheurni) és una espècie de marsupial de la família dels macropòdids.[1] Viu a Indonèsia i Papua Nova Guinea. El seu hàbitat natural són els boscos secs tropicals o subtropicals i es troba amenaçat per la pèrdua d'hàbitat.[2]
El ualabi boscà petit (Dorcopsulus vanheurni) és una espècie de marsupial de la família dels macropòdids. Viu a Indonèsia i Papua Nova Guinea. El seu hàbitat natural són els boscos secs tropicals o subtropicals i es troba amenaçat per la pèrdua d'hàbitat.
Das Berg-Buschkänguru (Dorcopsulus vanheurni), auch als Kleines Buschkänguru bezeichnet, ist eine Känguruart aus der Gruppe der Buschkängurus. Es lebt im Zentralgebirge von Neuguinea und in den Bergen der Huon-Halbinsel.[1]
Männliche Berg-Buschkängurus erreichen eine Kopf-Rumpf-Länge von 34 bis 41 cm und haben einen 26 bis 40 cm langen Schwanz. Die bisher vermessenen Weibchen hatten eine Kopf-Rumpf-Länge von 31 bis 44 cm und einen 22 bis 34,5 cm langen Schwanz. Das Gewicht der Tiere liegt bei 1,5 bis 2,3 kg. Der Rücken ist dunkel rotbraun bis schokoladenbraun. Das Rückenfell glänzt. Der Bauch ist heller, hell graubraun bis weißlich. Die Gliedmaßen haben die gleiche Farbe wie der Körper sind bei einigen Exemplaren aber gräulicher. Der Schwanz hat an seiner Basis ein buschiges Fell, das körperferne Drittel ist unbehaart und dunkel.[1]
Verglichen mit dem nah verwandten und im Osten teilweise im gleichen Gebiet vorkommenden Macleay-Buschkänguru (Dorcopsulus macleayi) ist das Berg-Buschkänguru kleiner, hat abgerundetere Ohren, hat ein dunkleres, glänzenderes Fell und einen längeren Schwanz. Beim Macleay-Buschkänguru ist die Spitze weiß.[1]
Das Berg-Buschkänguru ist tagaktiv und lebt in Gebirgen in Neuguinea in primären und sekundären Bergregenwäldern in Höhen von 800 bis 3100 Metern. Über die Lebensweise ist kaum etwas bekannt. Es ernährt pflanzlich von Blättern und Früchten. Bekannte Nahrungspflanzen sind Feigen, Pangiun und Syzygium. Außerdem werden Pilze verzehrt, darunter unterirdisch wachsende. Die Weibchen bekommen ein einzelnes Jungtier pro Jahr. Die Fortpflanzung findet das ganze Jahr über statt.[1]
Das Berg-Buschkänguru wird von der IUCN als gering gefährdet (Near Threatened) gelistet. Es wird vom Menschen und von Neuguinea-Dingos stark bejagt und ist in Teilen des ursprünglichen Verbreitungsgebietes (Hunstein-Gebirge und Schrader-Gebirge) inzwischen verschwunden.[2][1]
Das Berg-Buschkänguru (Dorcopsulus vanheurni), auch als Kleines Buschkänguru bezeichnet, ist eine Känguruart aus der Gruppe der Buschkängurus. Es lebt im Zentralgebirge von Neuguinea und in den Bergen der Huon-Halbinsel.
The small dorcopsis or lesser forest wallaby (Dorcopsulus vanheurni) is a species of marsupial in the family Macropodidae. It is found in the mountainous interior of West Papua and Papua New Guinea. Its natural habitat is subtropical or tropical dry forests. It is less common than it used to be and the IUCN has assessed it as being "near threatened".
It is known as sgaw in the Kalam language of Papua New Guinea.[3]
The small dorcopsis is endemic to the island of New Guinea, being present in hill and upland habitats in the central mountain chain, at altitudes between 800 and 3,100 metres (2,600 and 10,200 ft). It used to occur in the Schrader Range, the Hunstein Range and the Torricelli Mountains but no longer does, and it may no longer be present in the Adelbert Range. Its natural habitat is both primary and secondary forests, and forest glades, and it is often found near streams. Each animal has a home range of one to one and a half hectares.[2]
The small dorcopsis is one of a number of species of animal used by the Etolo people as food. It is usually caught in traps or taken after being brought down by hunting dogs. The Etolo people cultivate gardens and at the time of preparing and growing the crops resort to trapping as they are too busy to go hunting. At the end of the growing season, from December onwards, they go hunting and catch other animals with few small dorcopsis being taken.[4]
The small dorcopsis is assessed by the International Union for Conservation of Nature as being "near threatened", and even approaching the "vulnerable" category. This is on the basis that it was once a common species but has become much less common, especially near human settlements, because it is hunted for food by the indigenous people and is preyed on by the New Guinea singing dogs which roam in the interior of the island.[2]
The small dorcopsis or lesser forest wallaby (Dorcopsulus vanheurni) is a species of marsupial in the family Macropodidae. It is found in the mountainous interior of West Papua and Papua New Guinea. Its natural habitat is subtropical or tropical dry forests. It is less common than it used to be and the IUCN has assessed it as being "near threatened".
Dorcopsulus vanheurni es una especie de marsupial diprotodonto de la familia Macropodidae. Se encuentra en los bosques secos tropicales de Nueva Guinea Occidental (Indonesia) y Papúa Nueva Guinea. Está amenazado por la pérdida de hábitat.[2]
La pequeña dorcopsis es endémica de la isla de Nueva Guinea y está presente en los hábitats de las colinas y las tierras altas en la cadena montañosa central, a altitudes entre 800 y 3.100 metros (2.600 y 10.200 pies). Solía ocurrir en la Cordillera de Schrader, la Cordillera de Hunstein y las Montañas de Torricelli, pero ya no lo hace, y puede que ya no esté presente en la Cordillera de Adelbert . Su hábitat natural son los bosques primarios y secundarios, y los claros del bosque, y a menudo se encuentra cerca de los arroyos. Cada animal tiene un rango de hogar de una a una hectárea y media.[2]
La pequeña dorcopsis es una de las varias especies de animales utilizadas por la gente de Etolo como alimento. Por lo general, se captura en trampas o se toma después de ser derribado por perros de caza. La gente de Etolo cultiva jardines y al momento de preparar y cultivar los cultivos recurre a la captura ya que están demasiado ocupados para ir a cazar. Al final de la temporada de crecimiento, a partir de diciembre, van a cazar y atrapar otros animales con pocos dorcopsis pequeños.[3]
Dorcopsulus vanheurni es una especie de marsupial diprotodonto de la familia Macropodidae. Se encuentra en los bosques secos tropicales de Nueva Guinea Occidental (Indonesia) y Papúa Nueva Guinea. Está amenazado por la pérdida de hábitat.
Dorcopsulus vanheurni Dorcopsulus generoko animalia da. Martsupialen barruko Diprotodontia ordeneko animalia da. Macropodinae azpifamilia eta Macropodidae familian sailkatuta dago.
Dorcopsulus vanheurni Dorcopsulus generoko animalia da. Martsupialen barruko Diprotodontia ordeneko animalia da. Macropodinae azpifamilia eta Macropodidae familian sailkatuta dago.
Le petit wallaby forestier ou petit dorcopsis (Dorcopsulus vanheurni) est une espèce de marsupiaux de la famille des Macropodidae. Il est endémique en Indonésie et en Nouvelle-Guinée. Son habitat naturel est les forêts tropicales et subtropicales sèches. Il est menacé par la disparition de son habitat.
Le petit wallaby forestier ou petit dorcopsis (Dorcopsulus vanheurni) est une espèce de marsupiaux de la famille des Macropodidae. Il est endémique en Indonésie et en Nouvelle-Guinée. Son habitat naturel est les forêts tropicales et subtropicales sèches. Il est menacé par la disparition de son habitat.
Il dorcopside minore (Dorcopsulus vanheurni Thomas, 1922), noto anche come wallaby di foresta minore, è una specie di marsupiale della famiglia dei Macropodidi. Vive nelle foreste pluviali sulle pendici delle catene montuose centrali della Nuova Guinea, ad altitudini comprese tra gli 800 e i 3100 m. Un tempo era possibile trovarlo anche sui monti Hunstein, Schrader, Torricelli e Adelberts, ma sembra che sia scomparso da queste regioni. Suoi resti fossili sono stati trovati anche sui monti Vogelkop e Arfak. È una delle prede preferite dagli indigeni dell'isola e dai cosiddetti cani «cantanti» della Nuova Guinea[2].
Il dorcopside minore (Dorcopsulus vanheurni Thomas, 1922), noto anche come wallaby di foresta minore, è una specie di marsupiale della famiglia dei Macropodidi. Vive nelle foreste pluviali sulle pendici delle catene montuose centrali della Nuova Guinea, ad altitudini comprese tra gli 800 e i 3100 m. Un tempo era possibile trovarlo anche sui monti Hunstein, Schrader, Torricelli e Adelberts, ma sembra che sia scomparso da queste regioni. Suoi resti fossili sono stati trovati anche sui monti Vogelkop e Arfak. È una delle prede preferite dagli indigeni dell'isola e dai cosiddetti cani «cantanti» della Nuova Guinea.
Dorcopsulus vanheurni is een kangoeroe uit het geslacht Dorcopsulus die voorkomt in de Centrale Cordillera van Nieuw-Guinea en op het Huon Peninsula, op 800 tot 3100 m hoogte. D. vanheurni is de kleinste kangoeroe van Nieuw-Guinea. Deze soort is overdag actief en eet planten; een favoriet is Rungia klossii. Bij deze soort is ongeveer de helft van de staart naakt, meer dan bij de verwante Macleaywallaby. De kop-romplengte bedraagt 315 tot 446 mm, de staartlengte 225 tot 402 mm, de achtervoetlengte 90 tot 117 mm, de oorlengte 35 tot 40 mm en het gewicht 1500 tot 2340 g.
Bronnen, noten en/of referenties
Multimedia w Wikimedia Commons Kangurnik górski[3] (Dorcopsulus vanheurni) – ssak z rodziny kangurowatych (Macropodidae)[3][4].
Długość ciała 31-45 cm, ogona 22-40 cm, masa 1,5-2,5 kg. Wierzch ciała ciemnoszary z ciemniejszymi miejscami na biodrach, spód jasnoszary. Ogon do połowy nagi. Jest najmniejszym kangurem występującym na Nowej Gwinei.
Jest szeroko rozpowszechniony w górskich lasach środkowej części Nowej Gwinei i na półwyspie Huon.
Lasy górskie na wysokości od 800 do 1300 m n.p.m.
Niewiele wiadomo o trybie życia tego gatunku. Jego wielkość i cechy uzębienia przypominają australijski rodzaj Lagostrophus, ale wynikają one z zasiedlenia podobnych nisz ekologicznych. Rdzenni mieszkańcy Nowej Gwinei chętnie polują na ten gatunek, napędzając zwierzęta na linię myśliwych.
Kangurnik górski (Dorcopsulus vanheurni) – ssak z rodziny kangurowatych (Macropodidae).
Dorcopsulus vanheurni é uma espécie de marsupial da família Macropodidae. Endêmico da ilha de Nova Guiné.
Dorcopsulus vanheurni é uma espécie de marsupial da família Macropodidae. Endêmico da ilha de Nova Guiné.
Dorcopsulus vanheurni[2][3][4] är en pungdjursart som först beskrevs av Oldfield Thomas 1922. Dorcopsulus vanheurni ingår i släktet små skogsvallabyer och familjen kängurudjur.[5][6] IUCN kategoriserar arten globalt som nära hotad.[1] Inga underarter finns listade.[5]
Pungdjuret förekommer i bergstrakter på centrala och östra Nya Guinea. Regionen ligger 800 till 3 100 meter över havet. Habitatet utgörs av tropiska regnskogar och människans trädgårdar.[1]
Wikimedia Commons har media som rör Dorcopsulus vanheurni.
Wikispecies har information om Dorcopsulus vanheurni.
Dorcopsulus vanheurni är en pungdjursart som först beskrevs av Oldfield Thomas 1922. Dorcopsulus vanheurni ingår i släktet små skogsvallabyer och familjen kängurudjur. IUCN kategoriserar arten globalt som nära hotad. Inga underarter finns listade.
Pungdjuret förekommer i bergstrakter på centrala och östra Nya Guinea. Regionen ligger 800 till 3 100 meter över havet. Habitatet utgörs av tropiska regnskogar och människans trädgårdar.
Dorcopsulus vanheurni — вид родини Кенгурових. Етимологія: вид названо на честь сера Вільяма Маклея (англ. William John Macleay, 1820–1891), австралійського політика і натураліста. Вид живе у високих гірських лісах на всій території центрального гірського ланцюга на острові Нова Гвінея. Зустрічається в первинних і вторинних лісах. Домашній діапазон становить близько 1-1,5 га. Він використовує дірки в землі для спочинку. Часто буває пов'язаний з маленьких потічками. Самиці народжують одне-два маля.
Цей вид знаходиться під загрозою місцевого надмірного полювання на продовольство. Також повсюдно знищується натуралізованими собаками. Вид зустрічається в кількох охоронних районах.
Dorcopsulus vanheurni — вид родини Кенгурових. Етимологія: вид названо на честь сера Вільяма Маклея (англ. William John Macleay, 1820–1891), австралійського політика і натураліста. Вид живе у високих гірських лісах на всій території центрального гірського ланцюга на острові Нова Гвінея. Зустрічається в первинних і вторинних лісах. Домашній діапазон становить близько 1-1,5 га. Він використовує дірки в землі для спочинку. Часто буває пов'язаний з маленьких потічками. Самиці народжують одне-два маля.
Dorcopsulus vanheurni là một loài động vật có vú trong họ Macropodidae, bộ Hai răng cửa. Loài này được Thomas mô tả năm 1922.[2]
.png){kind=small}
Bài viết liên quan đến động vật có vú này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Dorcopsulus vanheurni là một loài động vật có vú trong họ Macropodidae, bộ Hai răng cửa. Loài này được Thomas mô tả năm 1922.
작은도르콥시스 또는 작은숲왈라비(Dorcopsulus vanheurni)는 캥거루과에 속하는 유대류의 일종이다. 인도네시아 서파푸아와 파푸아뉴기니 안쪽의 산악 지역에서 발견된다. 자연 서식지는 아열대 또는 열대 기후 지역의 건조림이다. 국제 자연 보전 연맹(IUCN)은 "취약근접종"(NT, near threatened species)으로 평가해 오고 있지만 덜 흔한 종이다.
작은도르콥시스는 뉴기니 섬들의 토착종으로 해발 고도 800~3100m 높이의 중부 산악 지대 구릉지대와 고지 서식지에서 서식한다. 슈레더 산맥과 훈스타인 산맥 그리고 토리첼리 산맥에서 발견되곤 했지만 현재는 발견되지 않으며, 아델베르트 산맥에서도 더이상 발견되지 않는 것으로 추정하고 있다. 자연 서식지는 일차림과 이차림 모두와 숲 습지이며, 냇가 근처에서 발견되기도 한다. 각 개체가 활동하는 행동권 범위는 1 헥타르부터 1.5 헥타르 사이이다.[2]
작은도르콥시스 또는 작은숲왈라비(Dorcopsulus vanheurni)는 캥거루과에 속하는 유대류의 일종이다. 인도네시아 서파푸아와 파푸아뉴기니 안쪽의 산악 지역에서 발견된다. 자연 서식지는 아열대 또는 열대 기후 지역의 건조림이다. 국제 자연 보전 연맹(IUCN)은 "취약근접종"(NT, near threatened species)으로 평가해 오고 있지만 덜 흔한 종이다.
