До роду входить один вид — водяний різак алоевидний, або звичайний (Stratiotes aloides).
Дводомна рослина, що має укорочене стебло. Листки мечовидної форми, утворюють великі розетки. Краї листків шипувато-пилчасті. Квітки одностатеві, великі, з трьома білими пелюстками. Чоловічі квітки утворюють невеликі суцвіття, жіночі — поодинокі. Цвіте у червні-липні, плоди дозрівають в липні-серпні. Плід — ягодоподібний. Корінці довгі, тонкі, розміщуються у воді. В них завжди ховається рибна молодь. Нагадує за зовнішнім виглядом алое.
Зростає у водоймах, в стоячих і повільно текучих водах: в озерах, старицях, ставках, у вікнах боліт; нерідко утворює значні зарості. До середини літа водяний різак поступово піднімається над поверхнею води і починає цвісти. Другу половину літа він є поверхневою рослиною. Восени рослина поступово опускається під воду, плесо знову стає чистим. У такому зануреному стані водяний різак проводить всю зиму і весну. З потеплінням рослини знову піднімаються на поверхню.
Водяний різак поширений в Європі, Передкавказзі і Західному Сибіру. В Україні зустрічається спорадично по всій території.
Входить до Червоних списків рослин Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Львівської і Харківської областей в Україні[3] та до Червоної книги Ростовської області в Росії.[4]
Листя використовують для годівлі свиней. Іноді використовується як добриво. Медонос. Максимальна нектаропродуктивність квіток на початку липня при 23 °С становила 0,5 мг на квітку.[5]
