Це дводомні пальмово- або папоротевиді чагарники. Стебла часто розгалужені, зазвичай вони утворюють підземні бульби без вираженої деревної тканини. Деякі види утворюють надземне стебло, який може рости до 4 метрів заввишки або й більше. Є також епіфітний вид, Z. pseudoparasitica, який росте на гілках дерев. А вид Z. cremnophila росте на піщаних скелях, міцно тримаючись коренями за невеликі зазори.
Листя розташоване по спіралі, перисте, шкірясте, опушене, принаймні, коли молоде, від широко до довгасто-еліптичної форми, від блискучого до воскового вигляду, може бути вертикальним, горизонтальним або повислим. Молоде листя зелене, бронзове, червоне або фіолетове. Листові фрагменти від цілих до грубо зубчастих. Z. variegata — єдина з саговникоподібних рослин з різнобарвним листям: зелене з жовтими смугами. Черешки часто мають колючки. Хребет беззбройний або з гострими колючками.
Рослини дводомні з чоловічими і жіночими шишками довгасто яйцевидими. Шишки чітко плодоніжкові. Пилкові шишки більш стрункі, ніж насіннєві шишки. Жіночі шишки дуже сильно відрізняються в залежності від виду. Розмір коливається від 7,5 см до 46 см. Дозрівання шишок займає від 6 до 14 місяців. Чоловічі шишки менш різноманітні. Вони маленькі, ростуть і достигають швидко. Насіння від майже кулястого до довгастого або еліпсоїдного, з червоною, оранжевою, жовтою або рідше білою м'ясистою зовнішньою саркотестою. Усі досліджені досі види запилюються комахами. Поширення насіння робиться, можливо, птахами і гризунами. Хромосомні числа, 2n = 16-18, 21-28.
Поширення неотропічне: США: Флорида, Пуерто-Рико; Мексика; Центральна Америка; Південна Америка: до Болівії. Найбільша різноманітність видів у Панамі й Колумбії. Висота проживання: від рівня моря до 2500 м над рівнем моря.
Рослини живуть в широкому діапазоні середовищ існування, від стабільних прибережних дюн, припливних боліт, саванових луків і чагарників до тропічних лісів. За кількома винятками, більшість видів віддає перевагу теплим, вологим місцям, але, незважаючи на це багато видів добре адаптувалися до помірних зон; віддає перевагу частково затіненим і добре дренованим ґрунтам. Більше половини видів Замія класифікується як ті, що знаходяться під загрозою зникнення, в основному через знищення природних середовищ існування.
Деякі види використовуються в Бразилії, як протиотрута до укусу змії.
