Acharagma és un gènere amb dues espècies de cactus petits, natius del nord de Mèxic.
Aquests cactus són usualment solitaris però algunes vegades es troben en petits grups. Són globós, de 3 a 7 cm de diàmetre. Les costelles tenen tubercles, amb areoles sense solc. Les flors apareixen en la punta del tija, i són de color crema a groc.
El gènere és relativament de recent creació. Les seves espècies estaven incloses en Escobaria; no obstant això, va ser reconegut com una secció aparti per Nigel Taylor en 1983, i ascendit a gènere per Charles Glass en 1998.
Acharagma ist eine Pflanzengattung, mit nur zwei Arten, aus der Familie der Kakteengewächse (Cactaceae). Der botanische Name ist zusammengesetzt aus dem griechischen a- oder an- für ‚ohne‘ und charagma für ‚Furche‘. Er verweist auf die fehlende Furche auf den Warzen. Dies ist ein Merkmal, worin sich die Gattung von der nahen verwandten Gattung Escobaria unterscheidet.
Die Acharagma-Arten haben kugelige bis kurzzylindrische Körper mit einem Durchmesser von 3 bis 7 cm. Die Rippen sind in Warzen, mit Areolen an der Spitze, aufgelöst. Die Dornen erscheinen aus der Areole und sind dicht gedrängt.
Die zwittrigen Blüten erscheinen im Scheitel und weisen einen Durchmesser und eine Länge von 1,5 bis 2 cm auf. Die Blütenhüllblätter sind gelb bis rötlich-braun. Die grün- bis bronzefarbenen Früchte sind keulig und 1 bis 2 cm groß. Die Samen sind braun bis schwarz.
Die Arten der Gattung Acharagma sind in den mexikanischen Bundesstaaten Coahuila und Nuevo León beheimatet.
Ihre Arten wurden in der Vergangenheit mehrfach beschrieben und umkombiniert. Über die Zuordnung in eine Gattung waren sich die Systematiker lange Zeit nicht einig und es herrschten mehrere Meinungen vor. Die Arten wurden in Echinocactus, Escobaria, Gymnocactus, Neolloydia, Thelocactus und Coryphantha eingeordnet. Charles Edward Glass beschrieb Ende 1997 dann die eigenständige Gattung Acharagma.[1] Auf Grund neuerer molekularbiologischer Untersuchungen wird eine nahe Verwandtschaft zu Escobaria ausgeschlossen.[2] Ebenfalls durch diese Untersuchungen ist eine unmittelbare Verwandtschaft zu Lophophora und Obregonia angezeigt.
Die Typusart der Gattung ist Acharagma roseanum. Ein nomenklatorisches Synonym der Gattung ist Escobaria sect. Acharagma N.P.Taylor.[3]
Die Gattung umfasst folgenden Arten:
In einer 2021 veröffentlichten Arbeit akzeptieren Nadja Korotkova und Mitarbeiter die Gattung Acharagma weiterhin in diesem Umfang.[4]
Acharagma ist eine Pflanzengattung, mit nur zwei Arten, aus der Familie der Kakteengewächse (Cactaceae). Der botanische Name ist zusammengesetzt aus dem griechischen a- oder an- für ‚ohne‘ und charagma für ‚Furche‘. Er verweist auf die fehlende Furche auf den Warzen. Dies ist ein Merkmal, worin sich die Gattung von der nahen verwandten Gattung Escobaria unterscheidet.
Acharagma is a genus of two cactus species from northern Mexico.[1]
These cacti are usually solitary but sometimes occur in small clusters. The globose stems tend to be about 3–7 cm in diameter. The ribs have tubercles, with ungrooved areoles. The flowers are at the stem tips, and range from cream to pink and yellow.
The genus is of relatively recent creation, the species originally being described as part of Escobaria, although recognized as a separate section by Nigel Taylor in 1983, and raised to a genus by Charles Glass in 1998.
As of December 2021, Plants of the World Online accepts two species.[1] A third possible species, A. huasteca, described in 2011, is considered to be a synonym of Acharagma roseanum subsp. galeanense.[2]
Acharagma es un género con dos especies de cactus pequeños, nativos del norte de México.
Estos cactus son normalmente solitarios pero algunas veces se encuentran en pequeños grupos. Son globosos, de 3 a 7 cm de diámetro. Las costillas tienen tubérculos con areolas sin surco. Las flores aparecen en el ápice del tallo y son de color crema a amarillo.
El género es de creación relativamente reciente. Sus especies estaban incluidas en Escobaria; sin embargo, fue reconocido como una sección aparte por Nigel Paul Taylor en 1983 y ascendido a género por Charles Edward Glass en 1998. Fue publicado en Guía para la Identificación de Cactáceas Amenazadas de México 1: [1]AC/AG, en el año 1997.[1]
Acharagma: nombre genérico que deriva de las palabras griegas: a = "sin" y charagma "surco", donde señala la falta de ranura en las verrugas. Esta es una característica en donde difiere del género estrechamente relacionado Escobaria.
Acharagma on suku kaktuskasvien heimossa (Cactaceae). Niitä on vain kaksi pienikokoista lajia, ja ne kasvavat Meksikon pohjoisosissa Coahuilassa ja Nuevo Leónissa.[1]
Acharagma-kaktukset kasvavat tavallisesti yksittäisinä, joskus ne voivat esiintyä pieninä ryhminä. Niiden varret ovat pallomaisia tai lyhyen lieriömäisiä, eikä niissä ole mesirauhasia. Varren paksuus on halkaisijaltaan 3-7 cm. Varsi on harjuinen ja enemmän tai vähemmän kyhmyinen. Kussakin kyhmyssä on kääpiöverso (areoli), jossa on piikkejä tiheästi. [1]
Varren kärkeen kehittyvät kukat, joiden väri vaihtelee kermanvalkeasta vaaleanpunaiseen ja punakeltaiseen ja keltaiseen. Kukka on yhtä leveä kuin pitkäkin, 1,5-2 cm. Maljamainen pohjus on lyhyt, eikä kukkaperässä ole ripsimäisiä karvoja. Hedelmä on muodoltaan nuijamainen, vihreästä purppuraiseen pronssiin vaihteleva, 10-20 mm pitkä. Siemenet ovat ruskeita - mustia.
Acharagma-lajit ovat kauan aiheuttaneet päänvaivaa tutkijoille, sillä ne eivät mukavasti tunnu mahtuvan mihinkään kaktussukuun. Niitä on siirrelty suvusta toiseen, kunnes DNA-sekvenssit ovat antaneet tukea ajatukselle, että ne ovat varsin erillinen kokonaisuutensa eivätkä sijoitu mihinkään muuhun sukuun. [1]
Suvun tieteellinen nimi tarkoittaa uurteetonta, mikä viittaa siihen, että varren nystyissä ei ole areoliuurretta.[1]
Acharagma on suku kaktuskasvien heimossa (Cactaceae). Niitä on vain kaksi pienikokoista lajia, ja ne kasvavat Meksikon pohjoisosissa Coahuilassa ja Nuevo Leónissa.
Acharagma, biljni rod iz porodice kaktusovki. Postoje najmanje dvije priznate vrste iz sjeveroistočnog Meksika[1], a 2011, priznata je još jedna vrsta, A. huasteca[2]
Ove vrste rastu na visinama od 1000 do 2650 metara, i endemi su u meksičkim državama Coahuila i Nuevo León. Najčešći su izravno na osunčanim mjestima, u blizini rijeka, na stjenovitim vapnencima, u planinama, na brdima, na stjenovitim obroncima prekrivenim kserofitskom vegetacijom i često u pukotinama litica, kao i među grmovima i u sjeni grmlja.
Acharagma, biljni rod iz porodice kaktusovki. Postoje najmanje dvije priznate vrste iz sjeveroistočnog Meksika, a 2011, priznata je još jedna vrsta, A. huasteca
Ove vrste rastu na visinama od 1000 do 2650 metara, i endemi su u meksičkim državama Coahuila i Nuevo León. Najčešći su izravno na osunčanim mjestima, u blizini rijeka, na stjenovitim vapnencima, u planinama, na brdima, na stjenovitim obroncima prekrivenim kserofitskom vegetacijom i često u pukotinama litica, kao i među grmovima i u sjeni grmlja.
Acharagma (N.P.Taylor) Zimmerman ex Glass è un genere di piante succulente della famiglia delle Cactacee, diffuso nel Messico settentrionale.[1]
Il genere comprende due sole specie:[1]
Acharagma (N.P.Taylor) Zimmerman ex Glass è un genere di piante succulente della famiglia delle Cactacee, diffuso nel Messico settentrionale.
Acharagma is een geslacht van cactussen. Het geslacht telt twee soorten die voorkomen in het noorden van Mexico, in de staten Coahuila de Zaragoza en Nuevo León.
Acharagma aguirreanum
Acharagma roseana
Acharagma is een geslacht van cactussen. Het geslacht telt twee soorten die voorkomen in het noorden van Mexico, in de staten Coahuila de Zaragoza en Nuevo León.
Acharagma este un gen de două specii de cactuși mici, nativi din Nordul Mexicului
Acești cactuși sunt în ziua de azi solitari, uneori se găsesc grupuri. Sunt globulari cu 3–7 cm diametru. Florile se găsesc deasupra tulpinii și sunt de culoare crem sau galben.
Genul este creat recent, aceste specii erau incluse ca parte a genului Escobaria, au fost recunoscute într-o secțiune separată de Nigel Taylor în 1983 și avansate ca gen de către Charles Glass în 1998.
Acharagma este un gen de două specii de cactuși mici, nativi din Nordul Mexicului
Acești cactuși sunt în ziua de azi solitari, uneori se găsesc grupuri. Sunt globulari cu 3–7 cm diametru. Florile se găsesc deasupra tulpinii și sunt de culoare crem sau galben.
Genul este creat recent, aceste specii erau incluse ca parte a genului Escobaria, au fost recunoscute într-o secțiune separată de Nigel Taylor în 1983 și avansate ca gen de către Charles Glass în 1998.
Два види кактусів з північної Мексики довго плутали ботаніків, оскільки не підходили повністю до жодного роду. Чарльз Гласс і Роберт Фостер в 1970 році помістили один з них, Echinocactus roseanus, в рід Gymnocactus, і 2 роки по тому описали інший різновид Gymnocactus aguirreanus.
Андерсон і Ральстон (1978) при цьому зазначили, що жоден з цих різновидів добре не підходить до Gymnocactus, яких тепер віднесли до роду Turbinicarpus.
Найджел Тейлор (1983) розглядав їх окремою групою в роді Escobaria і описав секцію Acharagma для них.
Андерсон (1986), у перегляді роду Neolloydia, також вважав, що вони належать до роду Escobaria.
Аллан Циммерман, однак, у своїй докторській дисертації, зазначив, що є дуже небагато причин пов'язувати їх з Escobaria, коментуючи, що ці два різновиди відповідно повинні бути окремим родом (1985).
У 1998 Гласс підняв секцію Acharagma до рівня роду.
Дані послідовності ДНК підтверджують гіпотезу Циммермана, що Acharagma є окремою групою, не зовсім близько пов'язаною з Escobaria.
Маючи в своєму розпорядженні нові молекулярні дані, Едвард Ф. Андерсон вважав Acharagma родом з двома видами: Acharagma aguirreana і Acharagma roseana. У червні 2011 року в журналі «CactusWorld» був описаний ще один вид Acharagma huasteca Elhart.
Назва «Acharagma» означає «не рифлений» і стосується того факту, що ареольні борозни на туберкулах недостатньо глибокі.
У природі ці кактуси зазвичай ростуть поодинці, лише зрідка утворюючи невеликі групки.
Ареал зростання — штати Коауїла і Нуево-Леон в північній частині Мексики.
Два види роду Acharagma входять до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи:
