Der Österreichische Lein oder Österreich-Lein (Linum austriacum) ist ein in Mitteleuropa auf der kollinen und teilweise den montanen Höhenstufe zerstreut bis selten vorkommender Angehöriger der Leingewächse (Linaceae).
Die mehrjährige krautige Pflanze erreicht eine Wuchshöhe von etwa 30 bis 60 cm. Sie ähnelt in ihrem Erscheinungsbild dem Ausdauernden Lein (Linum perenne). Der Spross ist meist aufrecht, selten aufsteigend und reich verzweigt. Die Stängelblätter sind lineal-lanzettlich geformt und unbewimpert. Die Kelchblätter sind von eiförmiger Gestalt und ziemlich gleich lang. Sie sind kürzer als die kugelig-eiförmige Kapsel. Die inneren Kelchblätter sind sehr stumpf. Der Blütenstand ist ein Thyrsus, die Teilblütenstände sind als Wickel ausgebildet und vielblütig. Die Kronblätter sind azurblau gefärbt. Die wesentlichen Unterschiede zu Linum perenne sind die waagerecht abstehenden bis abwärts gebogenen Fruchtstiele und die Differenz der äußeren zu den inneren Kelchblättern, die bei Linum austriacum nur 0 bis 0,3 mm beträgt, während es bei Linum perenne 0,3 bis 0,6 mm sind.
Die Blüten sind meist nur vormittags geöffnet. Er blüht von Mai bis Juli, manchmal bis September.
Die Chromosomenzahl beträgt 2n = 18.[1]
Linum austriacum wächst in sommerwarmen Trockenrasen und auf trockenen Bahnböschungen. Er bevorzugt steinige und meist kalkreiche Substrate. Er ist in Mitteleuropa eine Charakterart des Verbands Cirsio-Brachypodion, kommt aber auch in Gesellschaften des Verbands Dauco-Melilotion vor.[1]
Die ursprüngliche Heimat von Linum austriacum ist Vorderasien.[2] Der Österreichische Lein ist in Deutschland erstmals 1860 aus Thüringen belegt. Er wurde vermutlich angesalbt oder mit Saatgut eingeschleppt. Seitdem verwildert die Art und breitet sich weiter aus. Heute tritt der Österreichische Lein in Vorderasien bis Mittel- und Südosteuropa auf. In der Schweiz ist er allgemein selten, jedoch oft adventiv vorkommend. Er ist ein ost-submediterranes Florenelement.
In Österreich kommt er im Pannonischen Gebiet zerstreut, ansonsten selten (wohl nur eingebürgert) in den Bundesländern Burgenland, Wien, Niederösterreich und Kärnten (eingebürgert in Oberösterreich, der Steiermark, Salzburg und Tirol) vor. Die Art gilt als gefährdet.
Linum austriacum kommt nur im mittleren Teil Deutschlands zerstreut bis selten vor. Darüber hinaus ist er zum Teil aus Kultur verwildert und stellenweise eingebürgert.
Man kann neun Unterarten unterscheiden:[3]
Flachs wurde schon früh im Alten Ägypten verwendet, zunächst wurde die Faser aus Gemeinem Lein (Linum usitatissimum) gewonnen, seit 4000 v. Chr. wurde zunehmend Österreichischer Lein verwendet, der seit mindestens 2500 v. Chr. dort angebaut wurde.[5]
Gefährdung in Deutschland: Kategorie 3: gefährdet !
Die Art ist nach BArtSchV besonders geschützt !
Habitat
Blüte und Samenkapseln (oben rechts)
Reife Kapselfrüchte
Geöffnete Kapselfrucht mit Samen
Samen
Der Österreichische Lein oder Österreich-Lein (Linum austriacum) ist ein in Mitteleuropa auf der kollinen und teilweise den montanen Höhenstufe zerstreut bis selten vorkommender Angehöriger der Leingewächse (Linaceae).
Linum austriacum, Asian flax,[1] is a species of flowering plant belonging to the family Linaceae.[2]
Its native range is Eastern Central Europe to Western and Central Asia.[2]
Linum austriacum, Asian flax, is a species of flowering plant belonging to the family Linaceae.
Its native range is Eastern Central Europe to Western and Central Asia.
Linum austriacum
Le Lin d'Autriche (Linum austriacum) est une plante herbacée vivace du genre Linum et de la famille des Linaceae.
Plante haute de 15 à 25 cm aux tiges nombreuses, légèrement couchées à la base, aux feuilles très étroites (1 mm). Habituellement, les pétales se recouvrent par les bords sur toute leur longueur ; floraison en mai et juin.
En France cette espèce est protégée dans le Limousin et en Alsace (Article 1).
Linum austriacum
Le Lin d'Autriche (Linum austriacum) est une plante herbacée vivace du genre Linum et de la famille des Linaceae.
Rakuski len (Linum austriacum) je rostlina ze swójby Lenowych rostlinow (Linaceae).
Rakuski len (Linum austriacum) je rostlina ze swójby Lenowych rostlinow (Linaceae).
Len austriacki (Linum austriacum L.) – gatunek rośliny należący do rodziny lnowatych.
Występuje w północnej Afryce, zachodniej Azji i Europie południowej i środkowej[2]. W Polsce jest gatunkiem bardzo rzadkim. Za rodzime uznawane są jego stanowiska jedynie w okolicach Przemyśla; w rezerwacie Winna Góra oraz na Wzgórzach Łuczycko-Jaksmanickich. Istnieją jeszcze stanowiska w północnej Polsce, jak na przykład malowniczo położone stanowisko w Kozielcu k. Bydgoszczy, oraz na Śląsku, ale są one pochodzenia antropogenicznego. W Polsce występuje wyłącznie typowy podgatunek L. austriacum ssp. austriacum.
Znanych jest 9 podgatunków[2]:
Roślina objęta jest w Polsce od 2004 roku ścisłą ochroną gatunkową. Zagrożona jest głównie zarastaniem przez drzewa i krzewy w wyniku naturalnej sukcesji ekologicznej muraw kserotermicznych, w których występuje. Według Polskiej Czerwonej Księgi Roślin (2001) jest gatunkiem narażonym na wymarcie (kategoria zagrożenia VU)[5]. W wydaniu z 2014 roku otrzymała kategorię EN (zagrożony)[6]. Tę samą kategorię posiada na polskiej czerwonej liście[7].
Linum austriacum é uma espécie de planta com flor pertencente à família Linaceae.
A autoridade científica da espécie é L., tendo sido publicada em Species Plantarum 1: 278. 1753.
Trata-se de uma espécie presente no território português, nomeadamente em Portugal Continental.
Em termos de naturalidade é nativa da região atrás indicada.
Não se encontra protegida por legislação portuguesa ou da Comunidade Europeia.
Linum austriacum é uma espécie de planta com flor pertencente à família Linaceae.
A autoridade científica da espécie é L., tendo sido publicada em Species Plantarum 1: 278. 1753.
Klipplin (Linum austriacum) är en växtart i familjen linväxter.
Wikimedia Commons har media som rör Klipplin.
Klipplin (Linum austriacum) är en växtart i familjen linväxter.
Рослина має міцний, майже завжди дуже розгалужений корінь.
Стебла прямостоячі, до 70 см заввишки, розгалужені.
Листки лінійно-ланцетні, із загорнутим краєм.
Квітки на тонких квітконіжках у китицевидних завійках, зібраних у китицевидне суцвіття.
Плід — коробочка. Біля плодів квітконіжки нахилені в один бік, тому коробочка поникла. Цвіте в червні —липні.
Вид поширений у Європі, Азії та Африці[2]. В Україні зустрічається повсюдно, у Криму та на півдні часто, рідше у західній частині, росте на сухих галявинах.
Linum austriacum là một loài thực vật có hoa trong họ Linaceae. Loài này được L. mô tả khoa học đầu tiên năm 1753.[1]
.jpg)
Linum austriacum là một loài thực vật có hoa trong họ Linaceae. Loài này được L. mô tả khoa học đầu tiên năm 1753.
Linum austriacum L.
Лён австри́йский (лат. Línum austriácum) — вид многолетних травянистых растений рода Лён семейства Льновые.
Многолетнее растение высотой 10—60 см с разветвлённым деревянистым корневищем.
Стебель преимущественно прямостоячий, неразветвлённый, в соцветии ветвистый.
Листья линейные, с одной жилкой, нижние тупые, верхние заострённые цельнокрайние.
Цветки собраны в концевые несимметричные вильчатые соцветия, обоеполые, правильные, пятичленные, после цветения повислые на длинных цветоножках. Чашелистики яйцевидные, заострённые, по краю сухоплёнчатые. Лепестки венчика треугольно-обратнояйцевидные, светло-голубые с тёмными жилками. Время цветения — с мая по июль.
Плод — пятигнёздная коробочка.
Гемикриптофит, распространён в Европе в средиземноморской, умеренной и субконтинентальной климатических областях, в Северной Африке (Алжир и Марокко), Западной Азии (Иран и Турция), Закавказье (Армения и Азербайджан)[2].
В России встречается на юге европейской части (в частности, на Северном Кавказе), в Дагестане, на юге Западной Сибири.
Растёт на светлых сухих местах, преимущественно на известковых почвах.
Список создан на основе базы данных Germplasm Resources Information Network.
Лён австри́йский (лат. Línum austriácum) — вид многолетних травянистых растений рода Лён семейства Льновые.
