Фісташка (Pistacia) — рід невеликих дерев та кущів родини анакадієвих (Anacardiaceae), поширений в природі на Канарських островах, Північно-західній Африці, Південній Європі, Центральній та Східній Азії, Північній Америці (Мексика, південь США). Зазвичай ці рослини досягають 5-15 м заввишки. Листя чергується, перисто-складне, може бути як вічнозеленим, так і листопадним, залежно від виду. Фісташка справжня (P. vera) широко вирощується заради своїх їстівних плодів — фісташок.
Фісташка росте на сіроземах, на гірничо-степових коричневих ґрунтах, на обривах і схилах. Світлолюбна, посухостійка, кальцефіл — віддає перевагу ґрунту, який багатий кальцієм, який вона активно засвоює. Може витримати температуру до -25 °C.
Скрізь фісташки ростуть одиничними екземплярами, іноді утворюючи рідкостійні фісташкові ліси. Середземноморські види фісташки є неодмінною складовою частиною маквисів. На листі часто розвиваються галли (бузгунча).
Цвіте фісташка в квітні, іноді у березні. Плоди дозрівають у вересні-листопаді.
