Gymnocalycium erinaceum ist eine Pflanzenart in der Gattung Gymnocalycium aus der Familie der Kakteengewächse (Cactaceae). Das Artepitheton erinacea leitet sich vom lateinischen Wort erinaceus für ‚Igel‘ ab und verweist auf die stachelige Bedornung der Art.[1]
Gymnocalycium erinaceum wächst einzeln mit graugrünen bis bräunlich grünen, glauken, abgeflacht kugelförmigen bis kugelförmigen Trieben, die bei Durchmessern von 5,5 Zentimetern Wuchshöhen von bis zu 5 Zentimeter erreichen. Es sind zwölf Rippen vorhanden. Die anfangs dunkelbraunen Dornen werden später gräulich weiß. Ihre Spitze und ihre Basis sind dunkler. Die ein bis zwei Mitteldornen sind bis zu 1 Zentimeter lang. Die sieben bis neun Randdornen weisen eine Länge von 6 bis 8 Millimeter auf. Ein Randdorn ist abwärts gerichtet, die übrigen sind paarig angeordnet und zeigen seitwärts.
Die trichterförmigen weißen Blüten sind bis zu 5,5 Zentimeter lang und weisen einen Durchmesser von 4,8 Zentimeter auf. Die bläulichen Früchte sind spindelförmig, bis zu 1,6 Zentimeter lang und erreichen einen Durchmesser von 1,3 Zentimeter.
Gymnocalycium erinaceum ist in den argentinischen Provinzen Córdoba und Santiago in Höhenlagen von 500 bis 1500 Metern verbreitet.
Die Erstbeschreibung erfolgte 1985 durch Jacques G. Lambert.[2]
In der Roten Liste gefährdeter Arten der IUCN wird die Art als „Least Concern (LC)“, d. h. als nicht gefährdet geführt.[3]
Gymnocalycium erinaceum ist eine Pflanzenart in der Gattung Gymnocalycium aus der Familie der Kakteengewächse (Cactaceae). Das Artepitheton erinacea leitet sich vom lateinischen Wort erinaceus für ‚Igel‘ ab und verweist auf die stachelige Bedornung der Art.
Видова назва походить від лат. erinaceum — їжаковий.[3]
Рослини поодинокі, від приплюснуто-кулястих до кулястих, сіро-зелені до коричнево-зелених, сизуваті, до 5 см заввишки і 5,5 см в діаметрі. Ребер 12. Колючки темно-коричневі, з віком сірувато-білі, з темними кінчиками і основами. Центральних колючок 1-2, до 10 мм завдовжки. Радіальних колючок 7-9, прямі, одна направлена донизу, інші попарно — в сторони, 6-8 мм завдовжки. Квіти воронкоподібні, білі, до 5,5 см завдовжки і 4,8 см в діаметрі. Плоди веретеноподібні, синюваті, до 1,6 см завдовжки і 1,3 см в діаметрі.
Цей вид є ендемічним в Аргентині, де він зустрічається у провінції Кордоба.
Росте в лісах на висоті від 500 до 1 200 м над рівнем моря.
Рідкісний вид.[4] Gymnocalycium erinaceum входить до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи, стан — в найменшому ризику.
Gymnocalycium erinaceum має відносно широкий ареал. Чисельність рослин у популяціях невелика, але стабільна. Рослини збираються у дикій природі для використання у декоративних цілях, але це не є головною загрозою.
На природоохоронних територіях Аргентини цей вид не присутній.
Gymnocalycium erinaceum là một loài thực vật có hoa trong họ Cactaceae. Loài này được J.G.Lamb. mô tả khoa học đầu tiên năm 1985.[1]
Gymnocalycium erinaceum là một loài thực vật có hoa trong họ Cactaceae. Loài này được J.G.Lamb. mô tả khoa học đầu tiên năm 1985.
Gymnocalycium erinaceum J.G.Lamb., 1985
Охранный статус
Гимнокалициум эринацеум (лат. Gymnocalycium erinaceum Lambert, 1985) — кактус (Cactaceae) из рода Гимнокалициум (Gymnocalycium).
Название вида происходит от лат. erinaceum — ежевидно-колючий.
Родиной этого вида является провинция Кордова, Аргентина.
Гимнокалициум эринацеум (лат. Gymnocalycium erinaceum Lambert, 1985) — кактус (Cactaceae) из рода Гимнокалициум (Gymnocalycium).
