Qafqaz bəlğəmotu (lat. Althaea armeniaca)[1] - bəlğəmotu cinsinə aid bitki növü.[2]
İkiləpəlilər ilə əlaqədar bu məqalə qaralama halındadır. Məqaləni redaktə edərək Vikipediyanı zənginləşdirin.
Althaea armeniaca is a flowering plant in the family Malvaceae, found in southern Russia, northern Iran, and Armenia. In its native range its grows in dry continental climates.[2]
A. armeniaca is a tall, perennial herb with villous stems. The leaves are deeply divided into three ovate-lanceolate lobes, the central lobe being longer than the others. The leaf margin is serrated. The leaf surface has a villous indumentum of stellate hairs. The flowers are borne on multi-flowered peduncles. The red petals are about 15 mm long. The mericarps have a rough surface and a pilose indumentum of stellate hairs.[1]
Althaea armeniaca is a flowering plant in the family Malvaceae, found in southern Russia, northern Iran, and Armenia. In its native range its grows in dry continental climates.
В Україні алтея вірменська трапляєтся у Приазов'ї та в Криму на зволожених місцях, пісках, черепашниках.
Заготовляють корені дворічного і старшого віку рослин восени після відмирання надземної частини. Корені швидко миють холодною водою, підсушують, знімають кору, і, розрізавши вздовж на 2-4 частини, швидко сушать під наметом або в сушарках при температурі 30-35 °С. Зберігають у сухих (сировина дуже гігроскопічна), добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 3 роки. В деяких країнах заготовляють і листя (перед цвітінням), і квітки (під час цвітіння).
Корені алтеї містять до 35 % слизових речовин, які визначають цілющі властивості рослини, а також крохмаль (до 37 %), сахарозу (10,2), бетаїн (до 4 %) і жирну олію (до 1,7 %). "
Препарати алтеї (порошок, водний настій, рідкий екстракт, сироп) використовують як протизапальний, обволікаючий і відхаркувальний засіб при катаральних станах дихальних шляхів, а також при проносах, гострих гастритах і ентероколітах завдяки обволікаючій дії на слизову оболонку шлунка. Алтея сприяє тривалішому впливові призначуваних разом із нею інших лікарських речовин, уповільнюючи їх всмоктування. У науковій і народній медицині алтею приймають всередину у вигляді відвару або холодного настою коріння при захворюваннях органів дихання (хронічні бронхіти, трахеїти, ларингіти, бронхопневмонії, бронхіальна астма, коклюш) та шлунково-кишкового тракту (катаральні стани стравохода, гастрити, ентероколіти, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, особливо супроводжувана проносами). Настій і екстракт, крім того, використовують внутрішньо при лікуванні екземи і псоріазу. В народній медицині відвар коріння рослини внутрішньо вживають при запаленні сечового міхура, болісному мимовільному сечовиділенні, диспепсії у дітей, запальних процесах у нирках; зовнішньо — для полоскання ротової порожнини, горла, промивання очей при запаленні повік, для клізм при діареї, а також як протизапальний і пом'якшувальний засіб у вигляді припарок. Відвар коріння у молоці використовують при туберкульозі легень. Авіценна пропонував відвар з коріння, листя і насіння як пом'якшувальний засіб при плевритах, каменях у сечовому міхурі і навіть при пухлинах. Коріння алтеї використовують для приготування пілюльної маси та як слизистий продукт у дієтичному харчуванні. В зарубіжній практиці при лікуванні захворювань горла, легень і травного тракту нарівні з коренями використовують і листя та квітки алтеї. Корінь рослини входить до складу грудних чаїв.
Алтею лікарську слід вирощувати на легких або середнього механічного складу ґрунтах із заляганням ґрунтових вод завглибшки два-три метри. У зв'язку з трьох-, чотирилітньою культурою алтею слід розміщувати на запільних ділянках чи ж в місцях, де вирощують інші багаторічні лікарські рослини. На одному місці алтея може рости до 4 років. Найкращими попередниками для рослини є озимі зернові культури, а також просапні культури.[1]
Althaea armeniaca là một loài thực vật có hoa trong họ Cẩm quỳ. Loài này được Ten. mô tả khoa học đầu tiên năm 1837.[1]
Althaea armeniaca là một loài thực vật có hoa trong họ Cẩm quỳ. Loài này được Ten. mô tả khoa học đầu tiên năm 1837.
Althaea armeniaca Ten.
Алте́й армянский (лат. Althaéa armeniáca) — многолетнее травянистое растение, вид рода Алтей (Althaea) семейства Мальвовые (Malvaceae).
Встречается на Среднем Востоке, в Средней Азии, в степных и горно-степных районах Северного Кавказа и Закавказья, в низовьях Дона и Волги[2][3].
Растёт в поймах рек, по суходольным и солончаковым лугам, в пойменных кустарниках, по берегам озёр и морей, по краям арыков, на лесных вырубках, в засорённых лесах, виноградниках, по окраинам межей, в рисовых полях, садах, на железнодорожных насыпях.
Алтей армянский — многолетнее травянистое растение высотой 50—200 см. Стебли цилиндрические, прямостоячие, маловетвистые, в нижней части почти голые.
Нижние листья часто бывают чуть лопастные, крупнозубчатые; средние — длиной и шириной 6—12 см, пятираздельные, с широкими яйцевидными или продолговато яйцевидными долями, у основания срезанные или весьма полого сердцевидные, напоминающие листья чёрной смородины, на черешках длиной 2—5 см. Верхние — трёхраздельные, иногда рассечённые почти до основания, у основания закруглённые или клиновидные. Прилистники линейные, при цветках опадающие.
Цветки в конечном, кистевидно-метельчатом, облиственном соцветии, на цветоножках длиной 0,5—5 см. Подчашие из 7—10 ланцетных или линейных листочков, сросшихся у основания, длиной 6—8 мм. Чашечка ширококолокольчатая, длиной 8—12 мм, из продолговато-яйцевидных или яйцевидных листочков, при плодах сходящаяся. Венчик розовый в полтора-два раза длиннее чашечки. Лепестки обратно или продолговато-обратнояйцевидные, длиной 12—17 мм и шириной 6—12 мм.
Плоды в поперечнике 6—9 мм, состоят из 14—20 плодиков. Плодики длиной около 3 мм и шириной 2,5 мм, на спинке в поперечнике 1—1,5 мм. Семена почковидные, длиной 2—2,5 мм и шириной 1,75—2 мм, бурые или серовато-буроватые, голые и гладкие.
Цветёт в июне — сентябре, плоды созревают в июле — октябре.
Корни алтея выкапывают осенью (в сентябре—октябре) или весной (в апреле), до начала отрастания стеблей. Около 30 % зарослей алтея оставляют для восстановления. Повторно этот участок можно использовать только через 3—4 года.
Выкопанные корни очищают от земли, удаляют остатки стеблей, режут на куски около 30 см длины, разрезая крупные корни продольно на 2—4 части. Сушат, разложив тонким слоем, в сушилках при 50—60 °C или на стеллажах в проветриваемых помещениях. В сухую погоду возможна сушка на солнце. Сырьё считается готовым, если корни при сгибании с треском ломаются.
Стебли содержат беловатое, шелковистое, достаточно хорошего качества волокно, с выходом около 11,3 %, но до сих пор растение никакого практического применения как волокнистое не получило. Стебли, во всяком случае, вполне пригодны как материал для бумажной промышленности.
В медицине используют корни алтея армянского. Применяют в виде отвара, сухого и жидкого экстракта, сиропа. Надземную часть используют для получения препарата мукалтин. Назначают как противокашлевые и отхаркивающие средства при заболеваниях органов дыхания и в качестве обволакивающих и противовоспалительных при гастритах и язвенной болезни.
Вид Алтей армянский входит в род Алтей (Althaea) трибы Malveae подсемейства Malvoideae семейства Мальвовые (Malvaceae) порядка Мальвоцветные (Malvales).
Алте́й армянский (лат. Althaéa armeniáca) — многолетнее травянистое растение, вид рода Алтей (Althaea) семейства Мальвовые (Malvaceae).
