Видова назва носить ім'я Джорджа Хінтона (англ. George Hinton) — дослідника сукулентних рослин.[2]
Карликова розеткова рослина зі сланкими стеблами та товстим, нечіткої форми білуватим листям, що на відміну від інших видів очитків, густо вкрите щетинками. Суцвіття — колос, покритий сидячими паперово-білими квітками.
Цей вид часто плутають з Sedum mocinianum. Головна відмінність — Sedum hintonii має суцвіття набагато довші, ніж у Sedum mocinianum.[3]
Ареал цього виду розташований біля Каноас (ісп. Canoas), штат Дуранго, Мексика. Зростає на крутих схилах пагорбів і ущелин, на висоті до 3 000 м над рівнем моря як ґрунтопокривна рослина серед бромелієвих.
Цей вид вирощують як ампельну або ґрунтопокривну рослину.
Sedum hintonii витримує короткочасні невеликі морози за умови сухого ґрунту. Розмножують вегетативно живцями, що легко укорінюються в піщаній суміші.
Sedum hintonii був знайдений 13 квітня 1941 року[4] і описаний Робертом Теодором Клаусеном (англ. Robert Theodore Clausen) (1911—1981) в 1943 році в Бюлетні Ботанічного Клубу Торрі (Bulletin of the Torrey Botanical Club 70: 292. 1943.). Автор опису висловлював думку, що ця рослина, можливо, є міжродовим гібридом між Sedum ebracteatum і якоюсь рослиною з роду Ечеверія (Echeveria).
