Щільнодернинна трав'яниста рослина заввишки 20-100 см, гемікриптофіт. Коренева система мичкувата. Стебла голі, під вузлами коротко опушені шорсткими шипиками, спрямованими вверх. Листкові піхви біля основи солом'яно-жовті. Листки вузьколінійні, складені вздовж, ззовні (знизу) шорсткі від шпичастих горбочків, зсередини (зверху) короткоопушені. Ширина листкової пластинки в розгорнутому стані складає близько 2 мм, в згорнутому вигляді становить 0,5-1 мм.
Суцвіття — волоть, що складається з 5-7 одноквіткових колосків. Нижня квіткова луска 17-22 мм завдовжки. Крайові смужки волосків на сім'янці доходять до основи остюка. Остюк 27-45 см завдовжки, двічі колінчастозігнутий, по всій довжині пірчастий, в нижній штопороподібно закрученій частині опушений волосками 0,5-1,7 мм завдовжки. Перо 7-10 мм завширшки. Плід — зернівка.
Рослина світлолюбна, морозо- і посухостійка. Зростає на відслоненнях, крейдяних схилах, узліссях дібров. У кам'янистих і різнотравно-типчаково-ковилових степах трапляється разом з гіацинтиком Палласівим, Genista scythica, Euphorbia cretophila. Нерідко трапляється як домішка до панівних видів ковили — найкрасивішої та Лессінга.
Розмножується насінням, вегетативне розмноження відсутнє. Цвітіння відбувається раз на 3-5 років, у травні-червні. Запилюється вітром. Плодоношення відбувається у червні-липні. Насіння достигає лише в окремі сприятливі роки, внаслідок чого відтворення виду незадовільне.
Ендемік басейну Дону. Більша частина ареалу знаходиться на теренах України в межах Донецької області на Приазовській височині. Саме тут, у заповіднику «Хомутовський степ», цей вид був описаний вперше. За межами України достеменно відомий лише один осередок, розташований біля села Лисогорка (Ростовська область, Росія). Також наводиться місцезростання біля річки Голубая у Волгоградській області,[2] хоча деякі дослідники ставлять цю знахідку під сумнів і вважають, що ця популяція належить до ковили Сирейщикова.
Вид загалом мало досліджений. На його чисельність негативно впливають порушення екотопів внаслідок господарської діяльності, надмірне випасання худоби, весняні пали. Ковила азовська охороняється лише в Українському степовому заповіднику (філія «Хомутовський степ»). За межами України занесена до Червоної книги Волгоградської області Росії, але на теренах цієї країни не охороняється в жодному з об'єктів заповідного фонду.[2]
Як ендемічна і малодосліджена рослина має велике наукове значення. Враховуючи низьку чисельність цієї ковили, в сільському господарстві вона не відіграє важливої ролі, втім приносить користь, закріплюючи слабкі кам'янисті та крейдяні ґрунти. Перспективна для вирощування як декоративна рослина. Культивування в ботанічних садах рекомендується і з метою збереження генофонду виду. Станом на 2014 рік цей вид можна побачити лише в колекції Донецького ботанічного саду.
Ковила дивна входить до групи так званих «парадоксальних ковил», поширених переважно у східному Середземномор'ї. Це монотиповий вид, в межах якого не описано жодних підвидів. Систематично вона найбільш близька до ковили Сирейщикова, інколи їх навіть поєднують в один видовий комплекс Stipa syreistschikowii P.Smirn. s.l.
Stipa adoxa là một loài thực vật có hoa trong họ Hòa thảo. Loài này được Klokov & Osychnyuk miêu tả khoa học đầu tiên năm 1976.[1]
Stipa adoxa là một loài thực vật có hoa trong họ Hòa thảo. Loài này được Klokov & Osychnyuk miêu tả khoa học đầu tiên năm 1976.
Ковы́ль незаме́тный, или Ковыль ди́вный (лат. Stīpa adōxa) — многолетнее травянистое растение; вид рода Ковыль (Stipa) семейства Злаки (Poaceae). Включён в Красную книгу Украины.
Узкоареальный эндемик бассейна Среднего Дона и Северского Донца. Относится к очень немногочисленной группе «парадоксальных» ковылей, распространённых преимущественно в странах Восточного Средиземноморья[2].
Произрастает в бедных разнотравно-типчаково-ковыльных и петрофитных степях, по склонам меловых обнажений.
Многолетнее растение. Плотнодерновинное. Высота стебля от 18 до 22 см, дважды коленчато-согнут, внизу по бороздкам опушённая и спиралеобразно закрученная, в верхней части покрыта густыми волосками длиной до 2 мм, с узкими шероховатыми и вдоль сложенными листьями.
Листовые влагалища в основании побегов соломенно-жёлтые. Нижние цветковые чешуи, заключающие зерновки, голые, лишь у основания с коронкой волосков и с 2 узкими полосками волосков, доходящих до её края. Ость 18—22 см длиной.
Размножение только семенное. Формирует зрелые зерновки лишь в благоприятные для цветения годы.
Включен в Красную книгу Украины, а также в Красную книгу Волгоградской области России и Донецкой области Украины.[3]
Ковы́ль незаме́тный, или Ковыль ди́вный (лат. Stīpa adōxa) — многолетнее травянистое растение; вид рода Ковыль (Stipa) семейства Злаки (Poaceae). Включён в Красную книгу Украины.
