Sweet Orange

Ботанічний опис

Тепло- та вологолюбна рослина, вирощується в тропіках та субтропіках. Має круглу компактну крону. Листя з округлою основою і загостреною верхівкою. Квіти білі, ароматні, з великою кількістю нектару, запилюються комахами, а в Центральній Америці ще й колібрі. Плоди кулясті або овальні, іноді з зачатковим плодом на верхівці; забарвлення від світло-жовтого до майже червоного; соковиті, кисло-солодкі плоди містять цукри (до 9 %), лимонну кислоту (до 2,5 %), вітаміни А, В і С; використовуються свіжими і переробленими (соки, варення, джем, цукати). Іноді утворюються партенокарпічні плоди, які дозрівають неодночасно. Зі шкірки отримують ефірні олії.

Помологічні групи

Розрізняють 4 помологічні групи сортів:

• звичайні — плоди з жовтою м'якоттю, багатонасіннєві;
• пупкові — з оранжевою м'якоттю, другим зачатковим плодиком, відрізняються партенокарпією;
• корольки — з криваво-червоною м'якоттю, невеликі, дуже солодкі;
• яфські — крупні плоди з товстою горбкуватою шкіркою, дуже солодкі і соковиті. Із шкірки добувають ефірну апельсинову олію (до 2 %). Доросле дерево дає до 300—500 і більше плодів.

Численні сорти апельсину людина культивує вже більше 4 тисяч років, в Європі — з 15 століття, на Чорноморському узбережжі Кавказу — з 11 століття. Промислова культура апельсина розвинута в Італії, Іспанії, США, Греції та в інших країнах.

Відомо багато гібридних форм апельсина — тангори, цитранжі, цитрангори та інші.

До апельсина близький інший вид — померанець (помаранча, помаранч), який також називають кислим або гірким апельсином.

Деякі сорти

• Shamouti — вегетативно розмножувана переклінальна химера сорту 'Beledi'. Відомий з XIX ст.. Інтродукований до США^[4]. Наприкінці XX ст. описано випадки розхимерювання^[5].

Галерея

• Дерева на вулиці в Марокко

• Корольки з Сицилії

• Червоний апельсин (плід на початку зростання)

• Квітка апельсина

• Гілка з квітами

• Переробка апельсинів на сік в Ізраїлі.

Апельсини в мистецтві

• Франсуа Буше. «Мадам Помпадур на тлі з апельсиновим деревом»

• Геральдичне дерево родини Оранських-Нассау, 1874 рік

• Імітація апельсинового дерева в парку під снігом

• Декор станції метро, Лісабон.

• Франсіско де Сурбаран, натюрморт «Лимони, апельсини, троянда», Музей Нортона Саймона.

Примітки

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Апельсин

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Пономарьов П.Х., Донцова І.В., Гірняк Л.І. Товарознавство тропічних і субтропічних фруктів. — Київ : ЦУЛ, 2006. — 184 с. — ISBN 966-364-349-8.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Апельсин (значення).