The taxonomy of this highly variable, widespread species is extremely controversial. The conservative approach taken here most closely approximates S.L. Welsh's (1974) treatment for the Alaskan varieties. E. Hultén's discussion (1941-1950, vol. 4, pp. 735-736) of local races and the variation within this species, however, clearly illustrates the need for a thorough biosystematic investigation. Recognition of about 12 varieties is in light of S. V. Juzepczuk's (1970) work; however, he elevated local races to specific rank in his treatment.
The Aleuts used Anemone narcissiflora (no varieties specified) medicinally as an antihemorrhagic (D. E. Moerman 1986).
Větrnice narcisokvětá neboli sasanka narcisokvětá (Anemonastrum narcissiflorum) je vytrvalá horská rostlina z čeledi pryskyřníkovitých.
Jedná se o vytrvalou rostlinu dorůstající nejčastěji výšky 20–40 cm s čupřinatým oddenkem.[1][2] Lodyha je přímá, odstále chlupatá. Přízemní listy jsou dlouze řapíkaté, v přízemní růžici po 4–15, troj až pětičetné, popř jednoduché s čepelí troj až pětisečnou, úkrojky (lístky) jsou členěné, dlanitodílné až dlanitosečné, úkrojky dále dělené.[2] Květy jsou v nejčastěji v okolíku po 3–8, okolík je na bázi podepřen přisedlými listeny, které jsou členěné podobně jako listy. Květy jsou bílé, asi 2–4,5 cm v průměru, vně někdy růžově naběhlé. Okvětních lístků (ve skutečnosti se ale jedná o petalizované (napodobující korunu) kališní lístky a koruna chybí) jsou bílé, nejčastěji jich bývá 5–6. Kvete v květnu až v červenci.[1] Tyčinek je mnoho. Gyneceum je apokarpní, pestíku je mnoho. Plodem je nažka, která je lysá, na okraji křídlatá, na vrcholu asi s 2 mm dlouhým zobánkem. Nažky jsou uspořádány do souplodí. Počet chromozomů je 2n=14.[2]
Větrnice narcisokvětá roste přirozeně v horách jižní až střední Evropy, jinde, např. v horách Asie jsou rozšířeny příbuzné taxony.[3] Roste zpravidla v subalpínském až alpínském stupni. V České republice dnes už jen vzácně v Krkonoších a v Hrubém Jeseníku, v minulosti byla udávána i z Králického Sněžníku.[2]
Listy
Nezralé souplodí nažek
Detail postavení lodyhy, květenství a prostředí, ve kterém se sasanky narciskokvětá vyskytuje
Dříve byla větrnice narcisokvětá řazena do široce pojatého rodu Anemone. Později byl vyčleněn samostatný rod Anemonastrum, kam byla zařazena, např. Dostál 1989, Květena ČR.[2][4] Kubát 2002 od toho upouští a rod Anemonastrum neuznává.[5] V poslední době však autoři rod Anemonastrum opět uznávají, např. Danihelka 2012, Fischer 2005.[2][6]
Obrázky, zvuky či videa k tématu sasanka narcisokvětá ve Wikimedia Commons
Větrnice narcisokvětá neboli sasanka narcisokvětá (Anemonastrum narcissiflorum) je vytrvalá horská rostlina z čeledi pryskyřníkovitých.
Anemone narcissiflora is een meerjarige, kruidachtige plant uit de ranonkelfamilie (Ranunculaceae).
In de Alpen komt de plant op vochtige en schaduwrijke bergweiden voor.
De plant is in de Alpen een relict uit de ijstijd. Op bepaalde standplaatsen is de soort betrekkelijk algemeen, maar wel beschermd.
De plant wordt 20-50 cm hoog en heeft een behaarde, rechtopgaande stengel. De witte bloemen verschijnen hieraan in schermen van drie tot acht stuks. De plant bloeit van maart tot mei. Soms zijn de bloembladen rood doortrokken. Onder het bloemscherm bevinden zich drie ongesteelde vingervormig ingesneden schutbladen. Zoals bij alle anemoon-soorten zijn de schutbladeren drie tot vijfvoudig gedeeld.
De plant is algemeen op weiden in de Alpen en is ook in rotsspleten en kloven te vinden. In de regel treft men haar aan op hoogten tussen 700 en 2500 m. Het zijn kalkminnende planten. Naast de Alpen komt de plant in Europa ook voor in de Jura, de Vogezen en de Sudeten.
Mediabestanden die bij dit onderwerp horen, zijn te vinden op de pagina Anemone narcissiflora op Wikimedia Commons. Anemone narcissiflora is een meerjarige, kruidachtige plant uit de ranonkelfamilie (Ranunculaceae).
In de Alpen komt de plant op vochtige en schaduwrijke bergweiden voor.
De plant is in de Alpen een relict uit de ijstijd. Op bepaalde standplaatsen is de soort betrekkelijk algemeen, maar wel beschermd.
Multimedia w Wikimedia Commons Zawilec narcyzowaty, z. narcyzowy (Anemone narcissiflora L.) – gatunek rośliny z rodziny jaskrowatych. Występuje w południowej i środkowej Europie, w Azji i Ameryce Północnej[3]. W Polsce rośnie tylko w Tatrach, w Sudetach (Karkonoszach), w Bieszczadach i na Babiej Górze. Wyjątkowo można go też spotkać na Roztoczu i Wyżynie Lubelskiej[4].
Liście
Kwiatostan
Kwiat
Owoce
Występuje w kilku podgatunkach, m.in. są to[2]:
Często uznawane są one za oddzielne gatunki.
Od 2014 roku roślina jest objęta w Polsce ochroną częściową[5]. W latach 1946–2014 gatunek znajdował się pod ochroną ścisłą[6]. Z wyjątkiem sporadycznych przypadków wykopywania go do ogródków przydomowych czy zrywania, nie jest obecnie zagrożony. Prawie wszystkie jego stanowiska w Polsce znajdują się w 4 górskich parkach narodowych: babiogórskim, bieszczadzkim, karkonoskim i tatrzańskim.
Zawilec narcyzowaty, z. narcyzowy (Anemone narcissiflora L.) – gatunek rośliny z rodziny jaskrowatych. Występuje w południowej i środkowej Europie, w Azji i Ameryce Północnej. W Polsce rośnie tylko w Tatrach, w Sudetach (Karkonoszach), w Bieszczadach i na Babiej Górze. Wyjątkowo można go też spotkać na Roztoczu i Wyżynie Lubelskiej.
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 20—100 см, з коротким кореневищем, вкрита м'яким опушенням.
Листки пальчасторозсічені.
Квітки білі або рожевуваті, зібрані по 3—8 у зонтикоподібні суцвіття.
Цвіте у травні — червні. Плодоносить у липні — серпні. Розмножується насінням.
Рослина дуже декоративна завдяки великим білим або рожевим квітам та м'якому шовковистому опушенню.
Зростає на Подільській височині — у Львівській, Тернопільській та Хмельницькій областях.
На Тернопільщині трапляється на узліссях, лучно-степових схилах в Бережанському та Бучацькому районах.
Чисельність рослини незначна. Трапляється спорадично. На початку 20 століття вид був поширений на Поділлі. За останні десятиріччя відбулося катастрофічне скорочення місць зростання. Причини зміни чисельності — випасання худоби, викошування травостою, зривання квітів на букети.
Охороняється у природному заповіднику Медобори (Тернопільська область) і в заказнику загальнодержавного значення Лиса Гора (Золочівський район Львівської області).
Рекомендується створити заказники у місцях зростання виду та вирощувати його в ботанічних садах.
Це незавершена стаття про Жовтецеві.Anemone narcissiflora là một loài thực vật có hoa trong họ Mao lương. Loài này được L. mô tả khoa học đầu tiên năm 1753.[1]
.jpg)
Anemone narcissiflora là một loài thực vật có hoa trong họ Mao lương. Loài này được L. mô tả khoa học đầu tiên năm 1753.
Anemone narcissiflora L.
Ве́треница нарциссоцветко́вая (лат. Anemone narcissiflora) — вид многолетних травянистых растений из рода Ветреница семейства Лютиковые (Ranunculaceae).
Многолетнее травянистое растение высотой 20-50 см с ползучим корневищем, листья на прикорневой розетке длинночерешчатые. Лопасть листа глубоко пальчатораздельная, её доли клиновиднотреугольные, рассечённые, перекрывающиеся. Стебель опушенный. Стеблевые листья разделены на линейные доли и собраны в мутовках по три, в основании срощенных. Цветки белые, с наружной стороны с лёгким сиреневым оттенком, собраны по 3-8 в зонтик, одетый прицветниками, на цветоносах длиной 30-40 мм, обоеполые, правильные. Плоды — множественные голые семянки. Цветёт с июня по август.
Гемикриптофит. Встречается на свежих, слабокислых, гумусных, рыхлых, щебнистых или глинистых карбонатных почвах Евразии и Северной Америки. Распространена в глинистых порослях от горного до альпийского пояса. Растение ядовито. Все его части содержат протоанемонин. Население наносит ему большой вред, обрывая на букеты. При высаживании в более низко расположенных областях теряет первоначальный внешний вид.
Все разновидности родом из Евразии, за исключением трёх североамериканских:
На Украине Ветреница розлогая ( Anemone narcissiflora L. var. laxa Ulbr.; равнинная разновидность) распространена на Подольской возвышенности: Львовская, Тернопольская и Хмельницкая области[2].
В Словакии строго охраняется.
В 1996 году занесена в Красную книгу Украины. На Украине Ветреница розлогая охраняется в природном заповеднике Медоборы и заказнике Лысая Гора (Золочевский район, Львовская область)[3].
Ве́треница нарциссоцветко́вая (лат. Anemone narcissiflora) — вид многолетних травянистых растений из рода Ветреница семейства Лютиковые (Ranunculaceae).
水仙银莲花（学名：Anemone narcissiflora）为毛茛科银莲花属下的一个种。
长毛银莲花（Anemone narcissiflora var. crinita）分布于朝鲜、西伯利亚、蒙古以及中国大陆的内蒙古、宁夏、新疆、云南等地，生长于海拔2,300米至4,000米的地区，一般生长在山地草坡及林下。
.JPG)
|access-date=中的日期值 (帮助)
这是一篇與植物相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 
ハクサンイチゲ（白山一花、白山一華、学名：Anemone narcissiflora）は、キンポウゲ科イチリンソウ属の多年草。種小名の narcissiflora は、スイセン Narcissus のような花 という意味である。
高山植物の代表種で、中部地方以北から東北地方の亜高山帯から高山帯の湿った草原に生育する。花期は6 - 8月で、しばしば、雪渓が解けた跡に群生が見られる。白色の花弁に見えるのは萼片で5 - 7枚ある。萼片が緑色に変わった個体はミドリハクサンイチゲ f. viridis と呼ばれる。
日本各地に近縁種や変種があり、東北地方以北にはエゾノハクサンイチゲ、四国の高山にはシコクイチゲが分布する。
田中澄江が『花の百名山』の著書で、富良野岳を代表する高山植物の一つとしてエゾノハクサンイチゲを紹介した[1]。また『新・花の百名山』で、浅間高原を代表する高山植物として、ハクサンイチゲとヒメシジャンなどを紹介した[2]。
エゾノハクサンイチゲ（蝦夷の白山一花、学名：A. n. var. sachalinensis）は、北海道から東北地方北部の高山帯に分布する高山植物。花期は6 - 8月。高さ15 - 40cm。ハクサンイチゲとの違いは、葉の幅が広く先端がとがらないこと、花の柄が短いことである。
シコクイチゲ（四国一花、学名：A. sikokiana） は、四国山地の高所の岩場（石鎚山など）に分布する高山植物。花期は6 - 8月。ハクサンイチゲの花序は散形だが、シコクイチゲは複散形となる点が異なる。レッドデータブックの絶滅危惧IB類に指定されている。
この項目は、植物に関連した書きかけの項目です。この項目を加筆・訂正などしてくださる協力者を求めています（プロジェクト:植物／Portal:植物）。 
