Die Tierkathaai (Halaelurus natalensis) is 'n haai wat endemies aan die ooskus en suidkus van Suid-Afrika is. Die haai word 48 cm lank en kom voor in water wat tot 172 m diep is. Die haai is ovipaar en lê 12 - 22 eiers. Die kleur is lig met donker kolle op die rug.
Die Tierkathaai (Halaelurus natalensis) is 'n haai wat endemies aan die ooskus en suidkus van Suid-Afrika is. Die haai word 48 cm lank en kom voor in water wat tot 172 m diep is. Die haai is ovipaar en lê 12 - 22 eiers. Die kleur is lig met donker kolle op die rug.
Halaelurus natalensis és una espècie de peix de la família dels esciliorínids i de l'ordre dels carcariniformes.
És un peix marí de clima subtropical que viu entre 0-172 m de fondària.[4][6]
Es troba a Sud-àfrica: des del Cap Agulhas fins a East London.[4] [7][8]
Halaelurus natalensis és una espècie de peix de la família dels esciliorínids i de l'ordre dels carcariniformes.
Halaelurus natalensis sī chi̍t khoán Halaelurus sio̍k ê niau-soa.
Halaelurus natalensis sī chi̍t khoán Halaelurus sio̍k ê niau-soa.
The tiger catshark (Halaelurus natalensis) is a species of catshark, belonging to the family Scyliorhinidae. It is found over sandy areas and near reef peripheries off South Africa and perhaps Mozambique, from close to shore to usually no deeper than 100 m (330 ft). Reaching a length of 50 cm (20 in), this small, slim shark has a broad, flattened head with an upturned snout tip. It can additionally be identified by its dorsal colour pattern of ten dark brown saddles on a yellowish brown background.
Bottom-dwelling and inactive, the tiger catshark feeds on a wide variety of fishes and invertebrates from on or near the sea floor. An oviparous species, the female retains her eggs internally until the embryos are at an advanced state of development, resulting in a relatively short hatching time after laying. Between 12 and 22 encapsulated eggs are produced at a time, which the female attaches to the bottom. The tiger catshark is caught incidentally by commercial and recreational fishers but has no economic value. It has been listed as vulnerable by the International Union for Conservation of Nature (IUCN).
British ichthyologist Charles Tate Regan described the tiger catshark in a 1904 issue of the scientific journal Annals and Magazine of Natural History, based on two specimens presented to the British Museum by J. F. Queckett. He placed the species in the genus Scyllium (a synonym of Scyliorhinus) and gave it the specific epithet natalense, because the type specimens were reportedly collected off the Natal coast of South Africa (though there is suspicion that they were mislabelled and actually came from Algoa Bay).[3][4] Later authors reassigned this species to the genus Halaelurus.[5] The lined catshark (Halaelurus lineatus) was once treated as conspecific to the tiger catshark, until it was described as a separate species in 1975.[6]
The body of the tiger catshark is slim and firm, and it grows up to 50 cm (20 in) long. The head is broad and flattened, with a distinct and upturned snout tip. The horizontally oval eyes are situated high on the head and protected by rudimentary nictitating membranes. Beneath each eye is a broad ridge, and behind is a spiracle. The medium-sized nostrils are divided by lobe-like flaps of skin on their anterior rims. The nasal flaps do not reach the large mouth, which forms a wide arch and bears short furrows around the corners. When the mouth is closed, the centre of the lower jaw falls well short of the upper, leaving the upper teeth exposed.[5] The teeth are small and 3-cusped (rarely 5-cusped), with the central cusp the longest.[6] The five pairs of gill slits are placed higher than the level of the mouth and face somewhat upwards.[5]
The pectoral fins are fairly large and rounded. The origin of the first dorsal fin lies over the last third of the pelvic fin bases, while the origin of the much larger second dorsal fin lies over the rear of the anal fin. The claspers of adult males are moderately long and tapering,[5] though those of some individuals may be knob-shaped and spiky.[4] The anal fin is roughly equal in size to the pelvic fins, and smaller but longer-based than the second dorsal fin. The short caudal fin has an indistinct lower lobe and a ventral notch near the tip of the upper lobe. The skin is thick; the dermal denticles have three-pointed crowns and are widely spaced compared to other species in the genus.[5][6] Coloured yellowish brown above and cream below, this shark has a characteristic series of ten dorsal saddles from the head to the tail; each saddle is dark brown with a darker edge and a lighter middle. Unlike in the similar lined catshark, there are no spots or additional markings between the saddles.[2][4]
The tiger catshark is endemic to southern Africa, but the limits of its distribution are not well known. It is known to occur off the Western and Eastern Cape, South Africa, while easterly records from KwaZulu-Natal and Mozambique are uncertain due to confusion with the lined catshark. A common, bottom-dwelling inhabitant of the continental shelf, this shark favours sandy flats and the edges of reefs. It is usually found from the shore to a depth of 100 m (330 ft); sharks in the eastern part of its range tend to occur in deeper water than those in the west. There are species records from as deep as 172 m (564 ft),[1] as well as a single dubious record from 355 m (1,165 ft) down on the continental slope. It may segregate by size, with the adults found farther from shore.[2][4]
The tiger catshark is a sluggish predator of a diverse array of benthic organisms.[4] Its diet is dominated by bony fishes and crustaceans, and also includes cephalopods, polychaete worms, smaller sharks, and scavenged fish offal.[1][2] It has been observed at the spawning grounds of the chokka squid (Loligo vulgaris reynaudi), feeding on squid that have descended to the bottom to mate and deposit eggs.[7] Documented predators of this species include the broadnose sevengill shark (Notorynchus cepedianus) and the ragged tooth shark (Carcharias taurus).[8][9]
Reproduction in the tiger catshark is oviparous: females produce 6–11 (typically 6–9) eggs in each of their two oviducts at a time.[1] The eggs are contained in tough capsules around 4 cm (1.6 in) long and 1.5 cm (0.59 in) across; the capsule has thick tendrils at the corners that allow it to be secured to the sea floor. The female retains the eggs internally until the embryos are substantially developed, measuring at least 4.3 cm (1.7 in) long. Thus, the eggs hatch within only one or two months of being laid, reducing the amount of time that they are exposed to predators.[4][5] Males and females begin to reach sexual maturity at lengths of 29–35 cm (11–14 in) and 30–44 cm (12–17 in) respectively.[2]
Harmless to humans,[10] the tiger catshark is caught incidentally by bottom trawlers, recreational anglers, and rarely squid fishers. Though edible, it is not a valued catch and is usually discarded. The International Union for Conservation of Nature (IUCN) presently classifies this species as vulnerable.[1][4]
The tiger catshark (Halaelurus natalensis) is a species of catshark, belonging to the family Scyliorhinidae. It is found over sandy areas and near reef peripheries off South Africa and perhaps Mozambique, from close to shore to usually no deeper than 100 m (330 ft). Reaching a length of 50 cm (20 in), this small, slim shark has a broad, flattened head with an upturned snout tip. It can additionally be identified by its dorsal colour pattern of ten dark brown saddles on a yellowish brown background.
Bottom-dwelling and inactive, the tiger catshark feeds on a wide variety of fishes and invertebrates from on or near the sea floor. An oviparous species, the female retains her eggs internally until the embryos are at an advanced state of development, resulting in a relatively short hatching time after laying. Between 12 and 22 encapsulated eggs are produced at a time, which the female attaches to the bottom. The tiger catshark is caught incidentally by commercial and recreational fishers but has no economic value. It has been listed as vulnerable by the International Union for Conservation of Nature (IUCN).
Halaelurus natalensis es una especie de peces de la familia Scyliorhinidae en el orden de los Carcharhiniformes.
• Los machos pueden llegar alcanzar los 45 cm de longitud total.[1][2]
Es un pez de mar y de clima subtropical que vive entre 0-172 m de profundidad.
Se encuentran en Sudáfrica: desde el Cabo Agulhas hasta East London.
Halaelurus natalensis es una especie de peces de la familia Scyliorhinidae en el orden de los Carcharhiniformes.
Halaelurus natalensis Halaelurus generoko animalia da. Arrainen barruko Scyliorhinidae familian sailkatzen da.
Halaelurus natalensis Halaelurus generoko animalia da. Arrainen barruko Scyliorhinidae familian sailkatzen da.
De tijgerkathaai (Halaelurus natalensis) is een vissensoort uit de familie van de kathaaien (Scyliorhinidae).[1] De wetenschappelijke naam van de soort is voor het eerst geldig gepubliceerd in 1904 door Regan.
Bronnen, noten en/of referenties
Загальна довжина досягає 47-50 см. Зовнішністю схожа на смугасту плямисту акулу. Голова широка. Морда сплощена. Ніс трохи піднято до гори (кирпатий). Очі відносно невеликі, у 11-14 разів коротше відстані від кінчика носа до переднього спинного плавця. Очі мають горизонтально-мигдалеподібну форму, з мигательною перетинкою. Розміщені на голові відносно високо. за ними розташовані маленькі бризкальця. Ніздрі з трикутними носовими клапанами. Губні борозни короткі. Рот великий. Зуби розташовані у декілька щільних рядків. Вони дрібні, з 3-5 верхівками (частіше 3), з яких центральна є високою та гострою, бокові — маленькими. Поверхня горлянки вкрита характерними сосочками. У неї 5 пар коротких зябрових щілин. Тіло обтічне. Грудні плавці великі. Має 2 спинних плавців, що розташовані у хвостовій частині. Початок переднього спинного плавця розташована навпроти останньої треті основи черевних плавців, задній — навпроти кінця анального плавця. Задній більше за передній. Черево середньої довжини. Птеригоподії у самців (на черевних плавцях) відносно довгі. Анальний плавець низький й широкий, його основа у 1,3 рази довше основи заднього спинного плавця. Хвостовий плавець помірно вузький та короткий, гетероцеркальний.
Забарвлення спини та боків жовто-коричневе. Уздовж спини, боків, хвостового плавця розташовано 10 пар темно-коричневих сідлоподібних плям, що надають цій акулі схожість із тигром. на кінці ці плями темніше. Черево має кремовий колір.
Тримається на глибинах до 172 м, зазвичай до 100 м (єдиний випадок зафіксував акулу на глибині 355 м). Доволі повільна імлява акула. Полює біля дна, є бентофагом. Живиться переважно ракоподібними, кальмарами, личинками, а також морськими черв'ями та дрібною костистою рибою.
Статева зрілість у самців настає при розмірах 29-35 см, у самиць — 30-44 см. Це яйцекладна акула. Самиця відкладає 6-11 яєць завдовжки 4 см та завширшки 1,5 см. Особливістю розмноження є тривала інкубація яєць у тілі самиці, що є своєрідною перехідною формою від яйцекладення до яйцеживородження.
Не є об'єктом промислового вилову.
Мешкає уздовж узбережжя Західної та Східної Капських провінцій, Квазулу-Наталь (ПАР) й Мозамбіку.
Тигровая пятнистая акула размножается, откладывая яйца: самки откладывают 6—11 (обычно 6—9) яиц в каждом из двух яйцеводов одновременно, [1] яйца заключены в жесткую капсулу размером около 4 см в длину и 1,5 см в поперечнике, по углам имеются тонкие усики, которые позволяют ей закрепиться на морском дне. Яйца остаются внутри тела матери, пока эмбрионы не достигнут 4,3 см в длину. Таким образом, новорожденные появляются на свет в течение 1-2 месяцев после откладки яиц, что уменьшает количество времени, когда они подвергаются опасности со стороны хищников[3][4]. Самцы и самки достигают половой зрелости при длине 29—35 и 30—44 см соответственно[8].
Тигровые пятнистые акулы не представляют опасности для человека[13]. В качестве прилова они попадают в сети донных траулеров, а также становятся добычей рыболовов-любителей и, реже, ловцов кальмаров. Коммерческой ценности они не имеют и чаще всего их выпускают обратно в море. Данных для оценки статуса сохранности вида недостаточно[7].
Тигровая пятнистая акула размножается, откладывая яйца: самки откладывают 6—11 (обычно 6—9) яиц в каждом из двух яйцеводов одновременно, [1] яйца заключены в жесткую капсулу размером около 4 см в длину и 1,5 см в поперечнике, по углам имеются тонкие усики, которые позволяют ей закрепиться на морском дне. Яйца остаются внутри тела матери, пока эмбрионы не достигнут 4,3 см в длину. Таким образом, новорожденные появляются на свет в течение 1-2 месяцев после откладки яиц, что уменьшает количество времени, когда они подвергаются опасности со стороны хищников. Самцы и самки достигают половой зрелости при длине 29—35 и 30—44 см соответственно.
