Nile and Mediterranean regions, eastern desert, and Sinai.
Most tropical and subtropical regions of the world, extending into some temperate areas, often a noxious weed of cultivation in some countries.
Weed of cultivation, canal banks, roadsides, waste ground.
Annual.
Die knapsekêrel[1] of wewenaar (Bidens pilosa) is 'n regopstaande plant met 'n sterk wortelstelsel. Die wewenaar het 'n penwortelstelsel met sywortels. Die plant is groen van kleur en het plat kleinerige blare. Die plant het geel blommetjies. Sy vruggie is klein en dun met hakies aan die punte. Die vruggies is aanvanklik groen en toe voor dit ryp word. Wanneer die vruggie oopgaan word dit swart. Die vruggies klou maklik aan die vel en klere van mense of die wol van diere vas. Die verspreiding geskied dus met behulp van mens en dier. Dit is 'n onkruid wat nuttige plante ontneem van voedsel, water en lug, en beskadig daarnaas ook klere of wol.
'n Wewenaar-plant
Vrug
Die knapsekêrel of wewenaar (Bidens pilosa) is 'n regopstaande plant met 'n sterk wortelstelsel. Die wewenaar het 'n penwortelstelsel met sywortels. Die plant is groen van kleur en het plat kleinerige blare. Die plant het geel blommetjies. Sy vruggie is klein en dun met hakies aan die punte. Die vruggies is aanvanklik groen en toe voor dit ryp word. Wanneer die vruggie oopgaan word dit swart. Die vruggies klou maklik aan die vel en klere van mense of die wol van diere vas. Die verspreiding geskied dus met behulp van mens en dier. Dit is 'n onkruid wat nuttige plante ontneem van voedsel, water en lug, en beskadig daarnaas ook klere of wol.
La chipaca, masiquía o cadillo, [1]Bidens pilosa, ye una especie de planta perteneciente a la familia Asteraceae. Ye considerada una meruxa en dellos hábitats tropicales. Sicasí, en delles partes del mundu ye una fonte d'alimentu.[2] Ye orixinaria de Suramérica y tien una distribución cosmopolita.
La flor que s'aprecia a la primer vista ye en realidá un tipu d'inflorescencia conocida como capítulu, les flores del discu son fértiles y de color mariellu (parte central de la inflorescencia), les flores de la periferia son maneres y de color blancu. Les granes son de color negru y xúntense a la ganadería y los seres humanos.
Na medicina tradicional china ye llamada xian feng cao (chinu: 咸豐草).
Indicaciones: ye colerético, antiulceroso, antifúngico, antibacteriano.
En Durango el cocimientu de les sos fueyes y tarmos utilizar pa descogestionar los reñones y la vexiga, baxar la fiebre y l'inflamación d'estómagu y pa tratar problemes pulmonares.
Bidens pilosa describióse por Carolus Linnaeus y espublizóse en Species Plantarum 2: 832. 1753.[3][4]
Númberu de cromosomes de Bidens pilosus (Fam. Compositae) y táxones infraespecíficos: n=36[5]
Bidens: nome xenéricu que deriva de dos pallabres llatines "bis" (= dos veces) y "dens" (= diente)[6] y refierse a les goches de los aquenios de delles especies d'esti xéneru que tán formaos namái por dos dientes afilaos. Los primeros eruditos de la naturaleza del Renacimientu, incluyendo Pietro Andrea Mattioli (1501 - 1578), humanista y médicu, según botánicu, incluyera les especies d'esti xéneru nel grupu de Eupatorium, pero foi'l botánicu francés Joseph Pitton de Tournefort (1656 - 1708 ) quien da importancia al calter del aqueniu y utilizó per primer vegada esti nome (y, por tanto, fundó la etimoloxía), que más tarde Carl von Linné caltuvo nos sos escritos a partir de 1737 d'equí p'arriba.[7]
pilosa: epítetu llatín que significa "con pelos".[8]
Esta páxina forma parte del wikiproyeutu Botánica, un esfuerciu collaborativu col fin d'ameyorar y organizar tolos conteníos rellacionaos con esti tema. Visita la páxina d'alderique del proyeutu pa collaborar y facer entrugues o suxerencies. La chipaca, masiquía o cadillo, Bidens pilosa, ye una especie de planta perteneciente a la familia Asteraceae. Ye considerada una meruxa en dellos hábitats tropicales. Sicasí, en delles partes del mundu ye una fonte d'alimentu. Ye orixinaria de Suramérica y tien una distribución cosmopolita.
Planhigyn blodeuol o deulu llygad y dydd a blodyn haul ydy Graban blewog sy'n enw gwrywaidd. Mae'n perthyn i'r teulu Asteraceae. Yr enw gwyddonol (Lladin) yw Bidens pilosa a'r enw Saesneg yw Black-jack.
Daw'r gair "Asteraceae", sef yr enw ar y teulu hwn, o'r gair 'Aster', y genws mwyaf lluosog o'r teulu - ac sy'n tarddu o'r gair Groeg ἀστήρ, sef 'seren'.
Planhigyn blodeuol o deulu llygad y dydd a blodyn haul ydy Graban blewog sy'n enw gwrywaidd. Mae'n perthyn i'r teulu Asteraceae. Yr enw gwyddonol (Lladin) yw Bidens pilosa a'r enw Saesneg yw Black-jack.
Daw'r gair "Asteraceae", sef yr enw ar y teulu hwn, o'r gair 'Aster', y genws mwyaf lluosog o'r teulu - ac sy'n tarddu o'r gair Groeg ἀστήρ, sef 'seren'.
Der Behaarter Zweizahn (Bidens pilosus) ist eine Pflanzenart in der Familie der Korbblütler (Asteraceae).
Der Behaarte Zweizahn wächst als einjährige krautige Pflanze und erreicht eine Wuchshöhe von 10 bis 80 cm. Der Stängel ist aufrecht und behaart. Die Laubblätter sind dreizählig mit zugespitzt eiförmigen, gekerbt-gesägten, behaarten Blättchen.
Die Blütenköpfchen weisen einen Durchmesser von 5 bis 15 mm auf und bestehen aus gelben Röhrenblüten sowie weißen oder gelblichen Zungenblüten. Die äußeren Hüllblätter sind grün, spatelig und am Rand gewimpert. Sie werden fast so lang wie die hautrandigen inneren Hüllblätter. Die Blütezeit reicht von April bis September.
Die Achäne ist linealisch und schwarz mit 2 bis 3 rückwärts gebogenen Grannen.
Die Chromosomenzahl beträgt 2n = 48 oder 72.[1]
Die Art ist in Südamerika beheimatet, wurde jedoch verschleppt und ist in Ausbreitung begriffen. So ist sie bereits auf den Azoren, Kanaren, Madeira, Kapverden, auf den Ilhas Selvagens und im Mittelmeerraum anzutreffen. Als Standort werden feuchte Wegränder, Brachland und Gräben bevorzugt.
Der Behaarter Zweizahn (Bidens pilosus) ist eine Pflanzenart in der Familie der Korbblütler (Asteraceae).
Ko e fisiʻuli ko e fuʻu ʻakau siʻi ia. ʻOku engeenga hono matala (hinehina maʻa e B. pilosa minor), pea ʻoku nau liliu ki he ʻuliʻuli ʻi he taimi tupu tenga. ʻOku matoʻo faingofua ʻaupito ʻa ʻene tenga, ʻoku pipiki ki he fulufulu pe ki he ngaahi vala ʻo e kakai. Pea ʻoku faingataʻa ʻa ʻenau huʻi. Tatau mo ha kutufisi, ʻa ia hono hingoa ʻi he lea fakapilitānia ko e kutu ʻo e kolepaʻanga.
Ko e fisiʻuli ko e fuʻu ʻakau siʻi ia. ʻOku engeenga hono matala (hinehina maʻa e B. pilosa minor), pea ʻoku nau liliu ki he ʻuliʻuli ʻi he taimi tupu tenga. ʻOku matoʻo faingofua ʻaupito ʻa ʻene tenga, ʻoku pipiki ki he fulufulu pe ki he ngaahi vala ʻo e kakai. Pea ʻoku faingataʻa ʻa ʻenau huʻi. Tatau mo ha kutufisi, ʻa ia hono hingoa ʻi he lea fakapilitānia ko e kutu ʻo e kolepaʻanga.
Hareuga atawa acerang; ajeran; (Bidens pilosa) nyaéta hiji tutuwuhan nuasalna tina kulawarga Asteraceae.[2] Kagolongkeun kana gulma/hama, remen katempo hirup liar sisi jalan, kebon, galengan sawah, jeung tegalan. Ieu tutuwuhan dina basa Jawa disebutna ketul, petul, ketulan, ketul kebo, ketul sapi, jaringan, jeung caringan; urang Madura nyebutna lanci thuwa, lancing thuwa, cing-lancingan; dina basa Inggris disebutna Spanish Needle, Blackjacks, Beggar ticks (Ingg.).[2]
Tangkalna ajeg kaluhur, mibanda sababarahiji dahan, lamun seug digesek daunna ngaluarkeun bau anu mandiri, jangkungna kurang leuwih 1 m. Tangkalna masagi-4, nu geus kolotmah beresih lucir tapi tangkal ngorana mah ilaharna sok buluan, sakapeung tangkalna katempo semu beureum.[3] Daun pasanghareup-sanghareup, aya nu bijil hiji aya ogé nu kaluar sapasang 2-3, arang langka nepika 5, cupat daun panjangna 6,5 cm. Dauna semu lonyod sarta mencos ka tungtungnakeun , 1–12 × 0,5–5,5 cm, tuntung daun rérégéan, daun palebah luhurna aya nu buluan aya ogé anu henteu.[3]
Kembang bijil kawan pendul (bongkol-bongkol) ngumpul dina tungtung dahan, aya ogé.[3] Bongkol 5–7 mm nubijil dina handapeun cupat daun buleudan pendulna kurang leuwih 7–8 mm, dina sa pendul téh bijil aya kana 20–40 kembang pajejel-jejel, cupatna panjang nepi ka 9 cm.[3] Kelirna konéng aya ogé nu semu gading. Mahkota kembang wangunna buleud.[3] Buah teuas (achene) panjang, 0,5–1,3 cm, coklat semu hideung, tungtungna ngacir 2–3 kawas ruruhit paranjang; sog gampang naplok boh kana buuk, baju, kitu deui kana bulu sasaroan (epizookori).[3]
Tangkal hareuga téh pituin ti nagara Afrika kidul, kiwari geus nyebar kalayan loba kapanggih hirup di Jawa ti saméméh taun 1835. Malahan kiwari geus ngarekahan sarta loba kapanggih hirup liar di nagara numibanda suhu tropis kalawan disabaraha nagara mah di golongkeun kana tutuwuhan hama atawa gulama.[3]
Di nagara urang komo loba pisan tangkal hareuga nu hirup kalawan liar, Karesepna dina taneuh nu jemlék kalayan kasorot ku panon poé, hareuga bisa kapanggih hirup dina kaayaan taneuh 2.300 m.[3] Kembangna henteu aya usumna, dina saminggu bisa ngahasilkeun siki nu geus kolot 35–60% siki nu baris murag kana taneuh, kalawan engkéna bijil deui sirung.[3] Sikina kasebut kuat, sanajan ditunda 3–5 tahun , kurang leuwih 80% sikina masih kénéh bisa .[3]
Daun-dauna remen dipaké pikeun ubar tradisional. Daun beunang ngagodog kalawan diperes heula bisa dimangpaatkeun pikeun ngubaran batuk, asup angin (nyeri dada), nyeri sirah, galingging, diabetes, hésé miceun, méncrét, cacingeun, nyeri beuteung, nyeri huntu, weureu, carangkeul, Bisa waé dipaké gogosok mangsa keur mandi pikeun ngubaran ararateul ogé rematik.[4]
Di Jawa Barat, daun jeung pucuk hareuga sok ngahaja dibeuweung pikeun ngubaran nyeri huntu. Bisul sangkan téréh asak ogé bisa diubaran ku bucuk daun hareuga beunang ngaleumpeuh.[2]
Di Tiongkok, hareuga dimangpaatkeun pikeun ubar nu katelahna xian feng cao (咸豐草).
Sakapeung ogé dipaké pikeun maraban ingon-ingon.[4]
Hareuga atawa acerang; ajeran; (Bidens pilosa) nyaéta hiji tutuwuhan nuasalna tina kulawarga Asteraceae. Kagolongkeun kana gulma/hama, remen katempo hirup liar sisi jalan, kebon, galengan sawah, jeung tegalan. Ieu tutuwuhan dina basa Jawa disebutna ketul, petul, ketulan, ketul kebo, ketul sapi, jaringan, jeung caringan; urang Madura nyebutna lanci thuwa, lancing thuwa, cing-lancingan; dina basa Inggris disebutna Spanish Needle, Blackjacks, Beggar ticks (Ingg.).
P'irqa [1] icha China muni[2] (Bidens pilosa) nisqaqa Urin Awya Yalapi wiñaq hampi yuram.
Wikispecies nisqaqa qillqasqa p'anqayuqmi kay hawa: Bidens
P'irqa icha China muni (Bidens pilosa) nisqaqa Urin Awya Yalapi wiñaq hampi yuram.
Bidens pilosa is an annual species of herbaceous flowering plant in the daisy family Asteraceae. Its many common names include hitch hikers, black-jack, beggarticks, farmer’s friends and Spanish needle, but most commonly referred to as cobblers pegs. It is native to the Americas but is widely distributed as an introduced species in other regions worldwide including Eurasia, Africa, Australia, South America and the Pacific Islands.[2] In Chishona, it is called tsine.
Bidens pilosa is a branched annual forb of gracile habit, growing up to 1.8 meters tall. It grows aggressively on disturbed land and often becomes weedy. The leaves are all oppositely arranged and range from simple to pinnate in form, the upper leaves with three to five dentate, ovate-to-lanceolate leaflets. The petioles are slightly winged.[3]
The plant may flower at any time of the year, but mainly in summer and autumn in temperate regions. The flowers are small heads borne on relatively long peduncles. The heads consist of about four or five broad white ray florets (ligules), surrounding many tubular yellow disc florets without ligules that develop into barbed fruits.[4]
The fruits are slightly curved, stiff, rough black rods, tetragonal in cross section, about 1 cm long, typically with two to three stiff, heavily barbed awns at their distal ends.
The infructescences form stellate spherical burrs about one to two centimeters in diameter. The barbed spines of the achenes get stuck in the feathers, fur, fleeces, clothing, etc. of people or animals that brush against the plant.[5][6] It is an effective means of seed dispersal by zoochory, as the fruits are transported by animals. This mechanism has helped the plant become a noxious weed in temperate and tropical regions.[3][7] The barbed awns can injure flesh.
The species is native to tropical America, widely naturalized throughout the warm temperate and tropical regions of the world.[8][9] A weed of gardens, woodlands, and waste areas.[10][11][12]
Its many English common names include black-jack,[13]: 819 beggarticks, hairy beggarticks, cobbler's pegs, devil's needles, hairy bidens, Spanish needle, farmers friend, Devils Pitchfork, hitch hikers and sticky beaks.[14][15][2][16][17]
Although Bidens pilosa is primarily considered a weed, in many parts of the world it is also a source of food and medicine.[18] The leaves have a resinous flavor, and are eaten raw, in stews, or dried for storage. It is especially important in eastern Africa, where it is known as michicha.[19]
In Vietnam, during the Vietnam War, soldiers adopted the herb as a vegetable, which led to it being known as the "soldier vegetable".[20] It is susceptible to hand weeding if small enough, even then must be bagged, and thick mulches may prevent it from growing.[21][22]
In traditional Chinese medicine, this plant is considered a medicinal herb, called xian feng cao (Chinese: 咸豐草).. In traditional Bafumbira medicine, this plant is applied on a fresh wound and is known as inyabalasanya.. Extracts from Bidens pilosa are used in Southern Africa for malaria.[23]
Almost two hundred compounds have been isolated from B. pilosa, especially polyacetylenes and flavonoids.[24] The plant contains the chalcone okanin[25] and ethyl caffeate, a hydroxycinnamic acid.[26]
{{cite book}}: CS1 maint: others (link) {{cite book}}: CS1 maint: others (link) 
Immature fruiting head 
Barbs on awn of Bidens pilosa 
Inflorescences Bidens pilosa is an annual species of herbaceous flowering plant in the daisy family Asteraceae. Its many common names include hitch hikers, black-jack, beggarticks, farmer’s friends and Spanish needle, but most commonly referred to as cobblers pegs. It is native to the Americas but is widely distributed as an introduced species in other regions worldwide including Eurasia, Africa, Australia, South America and the Pacific Islands. In Chishona, it is called tsine.
La chipaca, amor seco, masiquía, sillcao, cadillo, mozote, mozoquelite o romerillo[1](Bidens pilosa) es una especie de planta perteneciente a la familia Asteraceae. Es considerada una mala hierba en algunos hábitats tropicales. Sin embargo, en algunas partes del mundo es una fuente de alimento.[2] Es originaria de Sudamérica y tiene una distribución cosmopolita.
La flor que se aprecia a primera vista es en realidad un tipo de inflorescencia conocida como capítulo, las flores del disco son fértiles y de color amarillo (parte central de la inflorescencia), las flores de la periferia son estériles y de color blanco. Los frutos son de color negro (aquenios) y se adhieren a la ganadería y los seres humanos por medio de unos ganchos.
En la medicina tradicional china es llamada xian feng cao (en chino, 咸豐草).
Indicaciones: es colerético, antiulceroso, antifúngico, antibacteriano.
En Durango el cocimiento de sus hojas y tallos se utiliza para descogestionar los riñones y la vejiga, bajar la fiebre y la inflamación de estómago y para tratar problemas pulmonares. En Veracruz se toma infusión para subir las plaquetas cuando se padece dengue. En Cuba se usa la infusión para limpiar la garganta de amigdalitis, para matar la bacteria que produce la gastritis. El jugo del tallo y hojas machacados con miel de abeja se usa para quitar estomatitis y amigdalitis. La infusión también se usa para desinflamar cornetes y adenoides en la nariz.
Bidens pilosa fue descrita por Carolus Linnaeus y publicado en Species Plantarum 2: 832. 1753.[3][4]
Número de cromosomas de Bidens pilosus (Fam. Compositae) y táxones infraespecíficos: n=36[5]
Ver: Bidens
pilosa: epíteto latino que significa "con pelos".[6]
La chipaca, amor seco, masiquía, sillcao, cadillo, mozote, mozoquelite o romerillo(Bidens pilosa) es una especie de planta perteneciente a la familia Asteraceae. Es considerada una mala hierba en algunos hábitats tropicales. Sin embargo, en algunas partes del mundo es una fuente de alimento. Es originaria de Sudamérica y tiene una distribución cosmopolita.
Karvane ruse (Bidens pilosa) on korvõieliste sugukonda kuuluv taimeliik.
Karvane ruse (Bidens pilosa) on korvõieliste sugukonda kuuluv taimeliik.
Bidens pilosa, le Bident poilu, Bident hérissé, appelé aussi Sornet ou Herbe à aiguilles est une espèce de plantes à fleurs de la famille des Asteraceae. Bidens pilosa est une adventice cosmopolite, originaire d’Amérique du Sud. C'est une plante annuelle érigée atteignant 1 m de haut.
En Afrique subsaharienne, les pousses tendres et les jeunes feuilles fraîches ou séchées sont utilisées comme légume-feuilles, en particulier en période de disette. Elle est appelée anamadinika en malgache.
Ketul (Bidens pilosa) adalah sejenis tumbuhan anggota suku Asteraceae. Terna ini umumnya ditemukan liar sebagai gulma di tepi jalan, di kebun-kebun pekarangan, di perkebunan-perkebunan, atau pada lahan-lahan telantar. Nama-nama lainnya adalah acerang, ajeran, hareuga (Sd.); ketul, petul, ketulan, ketul kebo, ketul sapi, jaringan, caringan (Jw.); lanci thuwa, lancing thuwa, cing-lancingan (Md.); serta Spanish Needle, Blackjacks, Beggar ticks (Ingg.).[2]
Terna tegak, kerap bercabang-cabang, sedikit aromatis, tinggi hingga 1 m. Batang bersegi-4, gundul atau sedikit berambut, sering berwarna kemerahan. Daun-daun berhadapan, utuh atau berbagi menyirip dalam 2-3, jarang 5, bertangkai panjang hingga 6,5 cm. Helai daun bundar telur memanjang dengan ujung runcing, 1–12 × 0,5–5,5 cm, tepi bergigi bergerigi, gundul atau sedikit berambut.[3]
Bunga dalam bongkol-bongkol yang berkumpul terminal atau pada ketiak daun. Bongkol 5–7 mm tingginya, berdiameter 7–8 mm, berkelamin ganda, berisi 20–40 bunga yang berjejalan, bertangkai panjang hingga 9 cm. Bunga tepi berjumlah 5–7, dengan mahkota bertabung pendek dan lidah jorong atau eliptis lebar, 5–8 mm panjangnya, kuning atau putih krem. Mahkota bunga cakram bentuk tabung, bertaju 5, kuning. Buah keras (achene) ramping memanjang, 0,5–1,3 cm, coklat kehitaman bila masak, dengan 2–3 kaitan serupa jarum bergerigi-berduri di ujungnya; amat berguna untuk melekat pada rambut atau tubuh binatang yang akan memencarkannya (epizookori).[3]
Ketul berasal dari Afrika selatan, akan tetapi telah menyebar luas di Jawa sejak sebelum 1835. Kini diketahui tersebar di seluruh daerah tropis dan menjadi tumbuhan pengganggu di banyak negara.[3]
Terna ini adalah gulma yang sangat umum dijumpai di Nusantara. Menyukai tanah yang lembap dan sinar matahari penuh, ketul didapati hingga ketinggian 2.300 m. Tumbuhan ini berbunga sepanjang tahun, dan dalam waktu seminggu (apabila kondisinya sesuai) 35–60% biji (buah) yang terjatuh di tanah akan berkecambah. Daya kecambahnya pun tetap tinggi; setelah 3–5 tahun tersimpan, sekitar 80% biji masih mampu berkecambah.[3]
Terutama daun-daunnya digunakan secara luas dalam pengobatan tradisional. Rebusan atau perasan daun dimanfaatkan untuk mengatasi batuk, angina (sakit dada), sakit kepala, demam, diabetes, sembelit, mencret, kecacingan, sakit perut, sakit gigi, keracunan, pegal-pegal, serta dicampurkan dalam air mandi untuk menyembuhkan gatal-gatal dan nyeri rematik.[4]
Di Jawa Barat, daun-daun dan pucuk ketul yang muda dikunyah sebagai obat sakit gigi. Pucuk yang dilayukan di atas api digunakan untuk mempercepat pematangan bisul. Di banyak tempat, terutama di Jawa, daun-daun muda dimanfaatkan sebagai lalap atau bahan campuran pecal.[2]
Di Tiongkok, ketul juga merupakan herba obat yang disebut xian feng cao (咸豐草).
Ketul kadang-kadang juga dimanfaatkan sebagai pakan ternak.[4]
Ketul (Bidens pilosa) adalah sejenis tumbuhan anggota suku Asteraceae. Terna ini umumnya ditemukan liar sebagai gulma di tepi jalan, di kebun-kebun pekarangan, di perkebunan-perkebunan, atau pada lahan-lahan telantar. Nama-nama lainnya adalah acerang, ajeran, hareuga (Sd.); ketul, petul, ketulan, ketul kebo, ketul sapi, jaringan, caringan (Jw.); lanci thuwa, lancing thuwa, cing-lancingan (Md.); serta Spanish Needle, Blackjacks, Beggar ticks (Ingg.).
Bidens pilosa ou picão preto é uma espécie vegetal da família Asteraceae. É considerada uma erva daninha em alguns habitats tropicais. No entanto, algumas partes do mundo é usada como comida..[1] O Ministério da Saúde do Brasil anunciou que poderá ser homologada como possuidora de propriedades fitoterápicas.[2]
Bidens pilosa ou picão preto é uma espécie vegetal da família Asteraceae. É considerada uma erva daninha em alguns habitats tropicais. No entanto, algumas partes do mundo é usada como comida.. O Ministério da Saúde do Brasil anunciou que poderá ser homologada como possuidora de propriedades fitoterápicas.
Однорічна, трав'яниста, злегка опушена рослина. Стебла до 80 см, прості або розгалужені. Листя черешкові, цілісні або перисто-розсічені, складаються з 3 (-5) яйцеподібних часток, зубчасті, часто загострені. Квітки зібрані в кошики діаметром від 5 до 15 мм, де в середині — родючі, жовті квіти з фіолетовими жилками, периферичні квіти є стерильними і білими. Зовнішні приквітки зелені, лопатчаті. Сім'янки 5,5 до 9 мм, горбкуваті, злегка зігнуті, жорсткі, чорні.
Період цвітіння з квітня по вересень, але в помірних регіонах — в основному влітку і восени. У традиційній китайській медицині ця рослина вважається лікарською.
Батьківщина: Північна Америка — США — Каліфорнія, Мексика. Південна Америка — Бразилія, Антигуа і Барбуда, Барбадос, Куба, Домініка, Домініканська республіка, Гваделупа, Гаїті, Ямайка, Мартинюк, Монтсеррат, Пуерт-Рико, Сент-Кіттс і Невіс, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадини, Беліз, Коста-Рика, Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Нікарагуа, Панама, Гаяна, Венесуела, Аргентина, Чилі, Уругвай, Болівія, Колумбія, Еквадор, Перу. Натуралізований: Канада — Онтаріо — Квебек. США. Африка — Кенія, Танзанія, Уганда, Кабо-Верде, Чад, Еритрея, Ефіопія, Сомалі, Судан, Єгипет, Лівія, Марокко, Ангола, Мозамбік, Замбія, Зімбабве, Ботсвана, Лесото, Намібія, Південна Африка, Свазіленд, Бенін, Кот-д'Івуар, Гана, Гвінея, Ліберія, Малі, Нігер Нігерія, Сенегал, Того, Камерун, Центральноафриканська Республіка, Габон, Заїр, Мадагаскар, Маврикій, Реюньйон. Азія — Ємен, Китай, Японія, Південна Корея, Тайвань, Кіпр, Єгипет — Синай, Ізраїль, Бутан, Індія, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка, Камбоджа, М'янма, В'єтнам, Індонезія — Java, Малайзія, Папуа-Нова Гвінея, Філіппіни. Австралія. Нова Зеландія. Європа — Велика Британія, Греція, Італія, Словенія, Франція, Португалія [вкл. Азорські острови, Мадейра], Гібралтар, Іспанія [вкл. Канарські острови]. Також культивується. Росте на вологих або заболочених ґрунтах, в садах, на пасовиськах, пустирях, уздовж доріг.
Є агресивним видом, екстракти з рослин гальмують проростання насіння. Знижує врожайність сільськогосподарських культур, засмічує отриманий урожай.[3]
Це незавершена стаття про Айстрові.Đơn buốt hay còn gọi đơn kim, quỷ châm, song nha lông, xuyến chi (danh pháp hai phần: Bidens pilosa) là một loài thực vật có hoa thuộc chi Bidens, họ Cúc (Asteraceae) được L. mô tả khoa học lần đầu năm 1753.[1]
Đơn buốt là cây thân thảo hàng năm, mọc bụi, cao đến 1m. Lá đơn mọc đối, phiến lá xẻ thùy sâu tận gân tạo thành 3 thùy phiến trông như lá chét, thùy phiến bìa có răng cưa, có thể có lông thưa hoặc không. Hoa tự hình đầu với 5 cánh tràng giả từ lá bắc màu trắng tạo thành "hoa" như thường thấy. Hoa thật sự của đơn buốt lưỡng tính, xếp trên hoa đầu, có tràng hoa hình ống màu vàng, thường nhìn nhầm thành "nhụy vàng" của hoa tự. Quả dạng quả bế, có 2 móc ngọn dùng phát tán qua động vật và con người.
Bộ nhiễm sắc thể n = 12.
Cây phân bổ nơi đất hoang ven đường.
Ở một số nơi trên thế giới, người ta dùng đơn buốt làm nguồn thực phẩm và cây thuốc.[2] Ở vùng hạ Sahara thuộc châu Phi, mầm cây và lá non được dùng như một loại rau, ở dạng tươi và khô. Tại châu Á, ngọn non có thể ăn được như xào tỏi hoặc nấu canh.
Đơn buốt hay còn gọi đơn kim, quỷ châm, song nha lông, xuyến chi (danh pháp hai phần: Bidens pilosa) là một loài thực vật có hoa thuộc chi Bidens, họ Cúc (Asteraceae) được L. mô tả khoa học lần đầu năm 1753.
Đơn buốt là cây thân thảo hàng năm, mọc bụi, cao đến 1m. Lá đơn mọc đối, phiến lá xẻ thùy sâu tận gân tạo thành 3 thùy phiến trông như lá chét, thùy phiến bìa có răng cưa, có thể có lông thưa hoặc không. Hoa tự hình đầu với 5 cánh tràng giả từ lá bắc màu trắng tạo thành "hoa" như thường thấy. Hoa thật sự của đơn buốt lưỡng tính, xếp trên hoa đầu, có tràng hoa hình ống màu vàng, thường nhìn nhầm thành "nhụy vàng" của hoa tự. Quả dạng quả bế, có 2 móc ngọn dùng phát tán qua động vật và con người.
Bộ nhiễm sắc thể n = 12.
Cây phân bổ nơi đất hoang ven đường.
Bidens pilosa L. (1753)
Череда волосистая (лат. Bidens pilosa) — вид травянистых растений рода Череда (Bidens) семейства Астровые (Asteraceae).
В России является карантинным сорняком.
Однолетнее растение до 1,2 м высоты. Стебель прямостоячий, простой или разветвленный, голый. Черешки 2,5—7(8) см длины, голые. Листья супротивные, от цельных (преимущественно две-три нижние пары, 7—10 см длины и 4—5 см ширины) до тройчатых, их листочки яйцевидные или продолговато-ланцетные, на верхушке острые или оттянутые, по краю крупнопильчатые, по жилкам более менее опушенные короткими согнутыми жесткими волосками, в основании ширококлиновидные или почти усеченные; верхушечный листочек 8—11 см длины и 3—4 см ширины, на длинном черешочке, почти в два раза крупнее сидячих боковых.
Корзинки около 5 мм ширины, более высокие, чем широкие, чаще одиночные на верхушках стебля и ветвей, на ножках от 8 до 11 см длины, в основании опушенные. Обёртка двурядная, трубчатая, её наружные листочки зеленые, листочковидные, в числе 8—9, 5—6 мм длины и до 1,5 мм ширины, лопатчатые, на верхушке коротко остроконечные, по краю реснитчатые, внутренние листочки 6 мм длины и 2 мм ширины, продолговато-ланцетные, с широким беловатым перепончатым краем, на верхушке тупые и здесь опушенные короткими белыми волосками.
Краевые цветки в небольшом количестве, с очень короткими белыми язычками, нередко отсутствуют. Цветки диска трубчатые, желтые, с красноватыми жилками; венчик 3—4,5 мм длины, с 5 зубцами, его зауженная часть почти в 2 раза короче расширенной. Семянки темно-бурые, линейные, 4-угольные, 5—12 (13) мм длины, на верхушке с 2—4 остями, опушенные рассеянными, вверх направленными короткими щетинистыми волосками, сидящими на бугорках.
Проросток
Цветки
Плоды
Череда волосистая (лат. Bidens pilosa) — вид травянистых растений рода Череда (Bidens) семейства Астровые (Asteraceae).
В России является карантинным сорняком.
鬼针草（学名：Bidens pilosa），一年生草本植物。分布亞熱帶到熱帶氣候地区，原產於美洲（北美洲和南美洲），地理分布歐亞大陸、非洲、澳洲、太平洋島群等處[1]。全草株可作为中药使用，藥用植物。因其可改变土壤微生物群落结构，而成为一种入侵物种[2][3]。
鬼针草一名始见于《本草拾遺》，異名有鬼釵草（《本草拾遗》）、三叶鬼针、三叶鬼针草、鬼黄花、山东老鸦草、婆婆针、鬼骨针、叉婆子、鬼蒺藜、粘身草、钢叉针等。
一年生草本植物。高约40～85厘米，茎直立，四棱形，无毛，上部分支可略带细毛。中下部叶对生，上部叶互生，羽状脉，深裂，披针形或卵状披针形。头状花序，有梗，总苞杯状，中央管状花黄色，边缘白色或淡黄舌状花依不同变种有不同情况：鬼针草有或没有舌状花，咸丰草有较小的舌状花，而大花咸丰草则有超过 5 mm 较大的舌状花[4][5]。瘦果长线形，顶端冠毛芒状，3～4枚。花期8～9月，果期9～11月。
.jpg)
鬼针草的乙醇浸液在体外对革兰氏阳性菌有抑菌作用，花、茎对金黄色葡萄球菌也有抑菌作用。
《本草拾遗》：味苦，平，无毒。
鬼针草（学名：Bidens pilosa），一年生草本植物。分布亞熱帶到熱帶氣候地区，原產於美洲（北美洲和南美洲），地理分布歐亞大陸、非洲、澳洲、太平洋島群等處。全草株可作为中药使用，藥用植物。因其可改变土壤微生物群落结构，而成为一种入侵物种。
コセンダングサ（小栴檀草、学名: Bidens pilosa var. pilosa）は、キク科センダングサ属の1年草[2]。道端や空き地などに生える雑草。
和名は、センダングサより小さいという意味だが、実際はセンダングサより小型ではない。
茎の高さは、50-100 cmほど[3]。黄色の頭花は筒状で総苞片は短い[3]。花期は9-10月[3]。痩果は細長く7-15 mm、先端に棘があり衣服などに付きやすく、ひっつき虫と呼ばれる一種[3]。
日本では明治時代に確認された帰化植物。関東地方以西の河原や荒地などに広く分布する[3]。環境省による外来生物法により、要注意外来生物に指定されている[4]。
コセンダングサの母種
Bidens pilosa
コシロノセンダングサ
Bidens pilosa var. minor
アメリカセンダングサ
Bidens frondosa
この項目は、植物に関連した書きかけの項目です。この項目を加筆・訂正などしてくださる協力者を求めています（プロジェクト:植物／Portal:植物）。 
.jpg)
.jpg)
.jpg)
