Стебло галузисте, всередині порожнисте, висотою від 30 до 60 см.
Прикореневі листки широколопатеві, довгочерешкові, серединні і верхні стеблові — глибокобагатороздільні з лінійними, дещо загостреними часточками.
Суцвіття — складний зонтик. Квітки блідо-рожеві. Крайові квітки кожного зонтика неправильні і більші. Цвіте з червня до серпня.
Плоди достигають у серпні — вересні.
Зелені частини рослини мають неприємний запах блощиць, звідки і виникла назва («коріс» — по-грецьки «блощиця»).
Батьківщиною коріандру вважають Південну Азію та Малу Азію, де вирощували її за 1000 років до нашої ери.
У наші дні коріандр культивують на Північному Кавказі, в Україні в основному як ефіроолійну культуру. Також вирощують як прянощі.
Коріандр холодностійка рослина, насіння проростає при температурі 3-4°С, сходи витримують невеликі заморозки. Для рослини найкраще підходять чорноземи та легкі супіщані ґрунти.
Ароматичні та смакові якості коріандру зумовлені наявністю в ньому ефірної олії, головним компонентом якого є ліналоол. Окрім цього, у ньому міститься цукор, білкові речовини, крохмаль, багато вітамінів: В, Р, С, каротину.[1]
Дозрілі плоди коріандру використовують у медицині як антисептичний та протизапальний засіб. Настоянка коріандру прекрасно вгамовує спрагу, має заспокійливу дію на організм. Плоди коріандру збуджують апетит, сприяють перетравленню їжі, мають відхаркувальну дію.
Здавна коріандр відомий як харчова рослина. Молода зелень — найпоширеніша приправа до їжїі жителів Закавказзя.[2] Її вживають у сирому вигляді, з бутербродами, додають у салати, супи, страви з м'яса, гарніри, деколи у поєднанні з іншими приправами — базиліком, орегано, цибулею та часником. Насіння коріандру використовують як прянощі у сушеному вигляді. Їх додають до тушкованих страв з м'яса та дичини, у маринади, напої, використовують для соління томатів і огірків, квашення капусти тощо.
Ефірну олію[3] використовують у парфумерії, а жир — у текстильній і поліграфічній промисловості.
.
Ажгон | Аїр звичайний | Аніс звичайний | Базилік запашний | Гісоп лікарський | Гравілат міський | Гуньба сінна (фенугрек) | Дягель лікарський | Зіра (римський кмин) | Змієголовник молдавський (меліса турецька) | Кервель ажурний | Кервель іспанський |Колюрія гравілатовидна | Коріандр (кинза) | Кмин звичайний | Кріп | Кунжут індійський | Локриця (солодка гола) | Лаванда вузьколиста | Любисток | Майоран | Мак | Материнка звичайна | Меліса лікарська | Пажитник блакитний (буркун синій) | Портулак городній (дандура) | Пижмо (калуфер) | Рута запашна | Рукола | Полин естрагон (естрагон, тархун) | Цимбопогон | Чабер садовий та Чабер гірський (зимовий) | Чебрець повзучий | Чорнушка посівна (калінджі) | Шавлія лікарська | Ялівець (Ялівець звичайний)
